Йова
Chapter 17
Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Йова 17

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.
1«روح من تلف شده، و روزهایم تمام گردیده، و قبر برای من حاضر است.
2Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.
2به درستی که استهزاکنندگان نزد منند، و چشم من در منازعت ایشان دائم می‌ماند.
3О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?
3الان گرو بده و به جهت من نزد خود ضامن باش. والا کیست که به من دست دهد؟
4Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.
4چونکه دل ایشان را از حکمت منع کرده‌ای، بنابراین ایشان را بلند نخواهی ساخت.
5Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.
5کسی‌که دوستان خود را به تاراج تسلیم کند، چشمان فرزندانش تار خواهد شد.
6Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.
6مرا نزدامت‌ها مثل ساخته است، و مثل کسی‌که بر رویش آب دهان اندازند شده‌ام.
7Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.
7چشم من از غصه کاهیده شده است، و تمامی اعضایم مثل سایه گردیده.
8Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.
8راستان به‌سبب این، حیران می‌مانند وصالحان خویشتن را بر ریاکاران برمی انگیزانند.
9І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.
9لیکن مرد عادل به طریق خود متمسک می‌شود، و کسی‌که دست پاک دارد، در قوت ترقی خواهدنمود.
10Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.
10«اما همه شما برگشته، الان بیایید و در میان شما حکیمی نخواهم یافت.
11Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.
11روزهای من گذشته، و قصدهای من و فکرهای دلم منقطع شده است.
12Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.
12شب را به روز تبدیل می‌کنند و باوجود تاریکی می‌گویند روشنایی نزدیک است.
13Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;
13وقتی که امید دارم هاویه خانه من می‌باشد، وبستر خود را در تاریکی می‌گسترانم،
14Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.
14و به هلاکت می‌گویم تو پدر من هستی و به کرم که تومادر و خواهر من می‌باشی.
15Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?
15پس امید من کجااست؟ و کیست که امید مرا خواهد دید؟
16У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.
16تابندهای هاویه فرو می‌رود، هنگامی که با هم درخاک نزول (نماییم ).»

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.