Йова 17

Kulish and Puluj Bible (1905)

JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)

1Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.

1My spirit is consumed, my days are extinct, the grave is ready for me.

2Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.

2Surely there are mockers with me, and mine eye abideth in their provocation.

3О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?

3Give now a pledge, be surety for me with Thyself; who else is there that will strike hands with me?

4Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.

4For Thou hast hid their heart from understanding; therefore shalt Thou not exalt them.

5Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.

5He that denounceth his friends for the sake of flattery, even the eyes of his children shall fail.

6Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.

6He hath made me also a byword of the people; and I am become one in whose face they spit.

7Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.

7Mine eye also is dimmed by reason of vexation, and all my members are as a shadow.

8Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.

8Upright men are astonished at this, and the innocent stirreth up himself against the godless.

9І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.

9Yet the righteous holdeth on his way, and he that hath clean hands waxeth stronger and stronger.

10Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.

10But as for you all, do ye return, and come now; and I shall not find a wise man among you.

11Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.

11My days are past, my purposes are broken off, even the thoughts of my heart.

12Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.

12They change the night into day; the light is short because of darkness.

13Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;

13If I look for the nether-world as my house; if I have spread my couch in the darkness;

14Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.

14If I have said to corruption: 'Thou art my father', to the worm: 'Thou art my mother, and my sister';

15Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?

15Where then is my hope? And as for my hope, who shall see it?

16У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.

16They shall go down to the bars of the nether-world, when we are at rest together in the dust.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.