Йова 36
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1І провадив Еліуй річ дальше й говорив:
1Elihu also proceeded, and said:
2Зажди ще трохи; я покажу тобі, що маю ще дещо про Бога сказати.
2Suffer me a little, and I will tell thee; for there are yet words on God's behalf.
3Почну розслїди мої здалека й стану в оборонї справедливостї Творця мого.
3I will fetch my knowledge from afar, and will ascribe righteousness to my Maker.
4Льжи бо певно нема в слові мойму; явлюсь тобі в повнотї знання мого.
4For truly my words are not false; one that is upright in mind is with thee.
5Знай, Бог могучий, однакже не гордить сильним, що кріпкий серцем.
5Behold, God is mighty, yet He despiseth not any; He is mighty in strength of understanding.
6Але він і не піддержує безбожників і дає придавленим, що їм належить.
6He preserveth not the life of the wicked; but giveth to the poor their right.
7Не одвертає очей він од людей правих, і на все саджає їх поруч із царями на престолї й приводить до поваги.
7He withdraweth not His eyes from the righteous; but with kings upon the throne He setteth them for ever, and they are exalted.
8Як же инші в кайданах і звязані повороззєм нужди —
8And if they be bound in fetters, and be holden in cords of affliction;
9Він їх дїла їм покаже й гріхи їх превеликі;
9Then He declareth unto them their work, and their transgressions, that they have behaved themselves proudly.
10Та відтулює їм ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків.
10He openeth also their ear to discipline, and commandeth that they return from iniquity.
11І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах;
11If they hearken and serve Him, they shall spend their days in prosperity, and their years in pleasures.
12Як же не послухають, — згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.
12But if they hearken not, they shall perish by the sword, and they shall die without knowledge.
13Лукаві же — вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани;
13But they that are godless in heart lay up anger; they cry not for help when He bindeth them.
14Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками.
14Their soul perisheth in youth, and their life as that of the depraved.
15Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його.
15He delivereth the afflicted by His affliction, and openeth their ear by tribulation.
16Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.
16Yea, He hath allured thee out of distress into a broad place, where there is no straitness; and that which is set on thy table is full of fatness;
17Да в тебе повно розсудів безбожних, а суд і присуд — укупі.
17And thou art full of the judgment of the wicked; judgment and justice take hold on them.
18О, нехай не вдарить тебе гнїв Божий карою! І найбільший викуп не спас би тебе.
18For beware of wrath, lest thou be led away by thy sufficiency; neither let the greatness of the ransom turn thee aside.
19Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву? Нї, — анї золотові, анї нїякому скарбові.
19Will thy riches avail, that are without stint, or all the forces of thy strength?
20О, не бажай тієї ночі, коли й народи з своїх місць зникають!
20Desire not the night, when peoples are cut off in their place.
21Остерегайсь, не нахиляйсь до безбожностї, яку ти волїєш, нїж тихо страдати.
21Take heed, regard not iniquity; for this hast thou chosen rather than affliction.
22Глянь, Бог у силї величен, і де такий, як він, законодавець?
22Behold, God doeth loftily in His power; who is a teacher like Him?
23Хто йому вкаже дорогу його; хто скаже: Ти чиниш несправедливість?
23Who hath enjoined Him His way? Or who hath said: 'Thou hast wrought unrighteousness'?
24Памятай на те, щоб його дїла хвалити, що їх люде видять.
24Remember that thou magnify His work, whereof men have sung.
25Всї бо люде можуть їх бачити; чоловік може їх і надалеки постерігати.
25All men have looked thereon; man beholdeth it afar off.
26Ось, Бог великий й годї нам його поняти; лїт його нам не злїчити.
26Behold, God is great, beyond our knowledge; the number of His years is unsearchable.
27Краплями збірає він води, а вони силою виливаються дощем;
27For He draweth away the drops of water, which distil rain from His vapour;
28Ринуть вони із хмар, і густо лиються на людей.
28Which the skies pour down and drop upon the multitudes of men.
29А хто може зміркувати, як за далеко облаки сягають, або тріск у шатрі його?
29Yea, can any understand the spreadings of the clouds, the crashings of His pavilion?
30А ось, він обливає його сьвітлом своїм і покриває дно моря.
30Behold, He spreadeth His light upon it; and He covereth the depths of the sea.
31Звідси судить він народи, звідси дає багату поживу.
31For by these He judgeth the peoples; He giveth food in abundance.
32В жменях держить блискавицю й приказує їй, кого вдарити.
32He covereth His hands with the lightning, and giveth it a charge that it strike the mark.
33Грім дає знати про неї, та й скот відчуває, що дїєсь.
33The noise thereof telleth concerning it, the cattle also concerning the storm that cometh up.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.