Йова 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1Then answered Eliphaz the Temanite, and said:
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
2If one venture a word unto thee, wilt thou be weary? But who can withhold himself from speaking?
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
3Behold, thou hast instructed many, and thou hast strengthened the weak hands.
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
4Thy words have upholden him that was falling, and thou hast strengthened the feeble knees.
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
5But now it is come upon thee, and thou art weary; it toucheth thee, and thou art affrighted.
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
6Is not thy fear of God thy confidence, and thy hope the integrity of thy ways?
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
7Remember, I pray thee, who ever perished, being innocent? Or where were the upright cut off?
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
8According as I have seen, they that plow iniquity, and sow mischief, reap the same.
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
9By the breath of God they perish, and by the blast of His anger are they consumed.
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
10The lion roareth, and the fierce lion howleth — yet the teeth of the young lions are broken.
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
11The old lion perisheth for lack of prey, and the whelps of the lioness are scattered abroad.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
12Now a word was secretly brought to me, and mine ear received a whisper thereof.
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
13In thoughts from the visions of the night, when deep sleep falleth on men,
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
14Fear came upon me, and trembling, and all my bones were made to shake.
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
15Then a spirit passed before my face, that made the hair of my flesh to stand up.
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
16It stood still, but I could not discern the appearance thereof; a form was before mine eyes; I heard a still voice:
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
17'Shall mortal man be just before God? Shall a man be pure before his Maker?
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
18Behold, He putteth no trust in His servants, and His angels He chargeth with folly;
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
19How much more them that dwell in houses of clay, whose foundation is in the dust, who are crushed before the moth!
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
20Betwixt morning and evening they are shattered; they perish for ever without any regarding it.
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
21Is not their tent-cord plucked up within them? They die, and that without wisdom.'
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.