Йова 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1Then Eliphaz the Temanite answered and said,
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
2If we assay to commune with thee, wilt thou be grieved? but who can withhold himself from speaking?
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
3Behold, thou hast instructed many, and thou hast strengthened the weak hands.
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
4Thy words have upholden him that was falling, and thou hast strengthened the feeble knees.
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
5But now it is come upon thee, and thou faintest; it toucheth thee, and thou art troubled.
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
6Is not this thy fear, thy confidence, thy hope, and the uprightness of thy ways?
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
7Remember, I pray thee, who ever perished, being innocent? or where were the righteous cut off?
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
8Even as I have seen, they that plow iniquity, and sow wickedness, reap the same.
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
9By the blast of God they perish, and by the breath of his nostrils are they consumed.
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
10The roaring of the lion, and the voice of the fierce lion, and the teeth of the young lions, are broken.
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
11The old lion perisheth for lack of prey, and the stout lion’s whelps are scattered abroad.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
12Now a thing was secretly brought to me, and mine ear received a little thereof.
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
13In thoughts from the visions of the night, when deep sleep falleth on men,
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
14Fear came upon me, and trembling, which made all my bones to shake.
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
15Then a spirit passed before my face; the hair of my flesh stood up:
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
16It stood still, but I could not discern the form thereof: an image was before mine eyes, there was silence, and I heard a voice, saying ,
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
17Shall mortal man be more just than God? shall a man be more pure than his maker?
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
18Behold, he put no trust in his servants; and his angels he charged with folly:
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
19How much less in them that dwell in houses of clay, whose foundation is in the dust, which are crushed before the moth?
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
20They are destroyed from morning to evening: they perish for ever without any regarding it .
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
21Doth not their excellency which is in them go away? they die, even without wisdom.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.