Йова 17

Kulish and Puluj Bible (1905)

Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)

1Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.

1My spirit shall be wasted, my days shall be shortened, and only the grave remaineth for me.

2Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.

2I have not sinned, and my eye abideth in bitterness.

3О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?

3Deliver me O Lord, and set me beside thee, and let any man’s hand fight against me.

4Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.

4Thou hast set their heart far from understanding, therefore they shall not be exalted.

5Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.

5He promiseth a prey to his companions, and the eyes of his children shall fail.

6Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.

6He hath made me as it were a byword of the people, and I am an example before them.

7Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.

7My eye is dim through indignation, and my limbs are brought as it were to nothing.

8Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.

8The just shall be astonished at this, and the innocent shall be raised up against the hypocrite.

9І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.

9And the just man shall hold on his way, and he that hath clean hands shall be stronger and stronger.

10Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.

10Wherefore be you all converted, and come, and I shall not find among you any wise man.

11Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.

11My days have passed away, my thoughts are dissipated, tormenting my heart.

12Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.

12They have turned night into day, and after darkness I hope for light again.

13Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;

13If I wait hell is my house, and I have made my bed in darkness.

14Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.

14If I have said to rottenness: Thou art my father; to worms, my mother and my sister.

15Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?

15Where is now then my expectation, and who considereth my patience?

16У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.

16All that I have shall go down into the deepest pit: thinkest thou that there at least I shall have rest?

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.