Йова 29
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1І повів Йов далїй поважну мову свою й говорив:
1و ایوب باز مثل خود را آورده، گفت:
2О, коли б я був такий, як у тих місяцях, що минули, як у ті днї, коли Бог ще стеріг мене;
2«کاش که من مثل ماههای پیش میبودم و مثل روزهایی که خدا مرا در آنها نگاه میداشت.
3Коли його сьвітло ще блищало в мене над головою, й я при сьвітлї (ласки) його ходив посеред темряви;
3هنگامی که چراغ او بر سر من میتابید، و با نور او به تاریکی راه میرفتم.
4Як в молодощах моїх ласка Божа витала понад наметом моїм;
4چنانکه در روزهای کامرانی خود میبودم، هنگامی که سر خدا بر خیمه من میماند.
5Коли то Вседержитель був ще зо мною, а дїти мої кругом мене;
5وقتی که قادر مطلق هنوز با من میبود، و فرزندانم به اطراف من میبودند.
6Коли то дороги мої залиті були молоком, а скеля точила потоки олїї!
6حینی که قدمهای خود را باکره میشستم و صخره، نهرهای روغن را برای من می ریخت.
7Тодї виходив я, було до воріт міста, й уставляв на майданї сїдалище себі,
7چون به دروازه شهر بیرون میرفتم وکرسی خود را در چهار سوق حاضر میساختم.
8Хлопцї загледять мене, й ховаються, старцї встають і стоять;
8جوانان مرا دیده، خود را مخفی میساختند، وپیران برخاسته، میایستادند.
9Значні здержуються від бесїди й кладуть палцї на уста свої.
9سروران از سخنگفتن بازمی ایستادند، و دست به دهان خودمی گذاشتند.
10Голос старшин умовкає, а язик прилипає до піднебіння в їх.
10آواز شریفان ساکت میشد وزبان به کام ایشان میچسبید.
11Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
11زیرا گوشی که مرا میشنید، مرا خوشحال میخواند و چشمی که مرا میدید، برایم شهادت میداد.
12Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного.
12زیرافقیری که استغاثه میکرد او را میرهانیدم، ویتیمی که نیز معاون نداشت.
13Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
13برکت شخصی که در هلاکت بود، به من میرسید و دل بیوهزن راخوش میساختم.
14Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
14عدالت را پوشیدم و مراملبس ساخت، و انصاف من مثل ردا و تاج بود.
15Я був очима слїпому й ногами кульгавому;
15من به جهت کوران چشم بودم، و به جهت لنگان پای.
16Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
16برای مسکینان پدر بودم، و دعوایی را که نمی دانستم، تفحص میکردم.
17Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
17دندانهای آسیای شریر را میشکستم و شکار را ازدندانهایش میربودم.
18От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
18«و میگفتم، در آشیانه خود جان خواهم سپرد و ایام خویش را مثل عنقا طویل خواهم ساخت.
19Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
19ریشه من به سوی آبها کشیده خواهدگشت، و شبنم بر شاخه هایم ساکن خواهد شد.
20Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.
20جلال من در من تازه خواهد شد، و کمانم دردستم نو خواهد ماند.
21Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.
21مرا میشنیدند و انتظارمی کشیدند، و برای مشورت من ساکت میماندند.
22Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.
22بعد از کلام من دیگر سخن نمی گفتند و قول من بر ایشان فرو میچکید.
23Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.
23و برای من مثل باران انتظار میکشیدند و دهان خویش را مثل باران آخرین باز میکردند.
24Бувало, всьміхнусь до них — а вони й не довіряють; веселого лиця мого нїколи не омрячили.
24اگر بر ایشان میخندیدم باور نمی کردند، و نور چهره مرا تاریک نمی ساختند.
25Я назначав поступки їх, і засїдав на передньому місцї, та жив, нїби царь проміж своїм військом, як утїшитель плачучих.
25راه را برای ایشان اختیار کرده، به ریاست مینشستم، و در میان لشکر، مثل پادشاه ساکن میبودم، و مثل کسیکه نوحهگران را تسلی میبخشد.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.