Йова 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1Аж ось отворив Йов уста свої й проклинав день уродин своїх.
1אחרי כן פתח איוב את פיהו ויקלל את יומו׃
2І почав Йов говорити:
2ויען איוב ויאמר׃
3Нехай би (був) щез день, коли я на сьвіт родився, й ніч, коли проречено: Зачався чоловік!
3יאבד יום אולד בו והלילה אמר הרה גבר׃
4Нехай би той день був темрявою; і нехай би Бог на висотї не згадав (був) про його, й нехай би ясність не засияла (була) над ним!
4היום ההוא יהי חשך אל ידרשהו אלוה ממעל ואל תופע עליו נהרה׃
5Нехай би затьмила (була) його темрява й густа тїнь смертна; нехай би обняла його густа мрака, нехай би (були) лякались його, неначе палючого жару!
5יגאלהו חשך וצלמות תשכן עליו עננה יבעתהו כמרירי יום׃
6А ніч тая — нехай би (була) в мороцї потонула, нехай би не лїчилась між днями в року, й не входила в рахубу в місяцях!
6הלילה ההוא יקחהו אפל אל יחד בימי שנה במספר ירחים אל יבא׃
7О, ніч тая — нехай би була вона безлюдна, й не озивались в нїй веселощі!
7הנה הלילה ההוא יהי גלמוד אל תבא רננה בו׃
8Нехай би її (були) прокляли ті, що проклинають день, та готові й дракона розбудити!
8יקבהו אררי יום העתידים ערר לויתן׃
9Нехай би (були) зорі її розсьвіту померкли; нехай би ждала (була) сьвітла, а воно не приходило й щоб не побачила (була) поранньої зарі,
9יחשכו כוכבי נשפו יקו לאור ואין ואל יראה בעפעפי שחר׃
10За те, що не зачинила дверей матерньої утроби, й не закрила горя перед очима моїми!
10כי לא סגר דלתי בטני ויסתר עמל מעיני׃
11Чом я не вмер, виходячи з утроби, і не сконав, як вийшов із живота?
11למה לא מרחם אמות מבטן יצאתי ואגוע׃
12Про що мене взято на колїна? про що було менї ссати груди?
12מדוע קדמוני ברכים ומה שדים כי אינק׃
13Тепер би лежав я й спочивав; спав би й був би спокоєн
13כי עתה שכבתי ואשקוט ישנתי אז ינוח לי׃
14З царями та з владиками земними, що забудовували собі пустинї,
14עם מלכים ויעצי ארץ הבנים חרבות למו׃
15Або з князями, що золотом блищали, сріблом свої палати збогачали;
15או עם שרים זהב להם הממלאים בתיהם כסף׃
16Або як збігленя невидиме, як дїти, що не побачили сьвіта.
16או כנפל טמון לא אהיה כעללים לא ראו אור׃
17Там проступники перестають наводити страх, там спочивають ті, що вичерпали сили.
17שם רשעים חדלו רגז ושם ינוחו יגיעי כח׃
18Там вязнї, сковані до купи, відпочивають, і не чують крику наставника.
18יחד אסירים שאננו לא שמעו קול נגש׃
19Малий і великий там собі рівні, а невольник вільний від пана свого.
19קטן וגדול שם הוא ועבד חפשי מאדניו׃
20Про що дане нуждареві сьвітло, про що життє тим, що їм на душі гірко,
20למה יתן לעמל אור וחיים למרי נפש׃
21Що ждуть смертї, а її нема, що копали б за нею раднїйше, нїж за скарбом;
21המחכים למות ואיננו ויחפרהו ממטמונים׃
22Вони зрадїли б без міри, одушевились би, коли б знайшли свою там домовину.
22השמחים אלי גיל ישישו כי ימצאו קבר׃
23На що тому на сьвітї жити, кого Господь обняв ночною тьмою й загородив дорогу?
23לגבר אשר דרכו נסתרה ויסך אלוה בעדו׃
24Зітхання мої випереджують їжу мою, а стогнання мої ллються, як вода;
24כי לפני לחמי אנחתי תבא ויתכו כמים שאגתי׃
25Бо страшне, чого я боявся, те й постигло мене, й перед чим тремтїв я, те склалось надо мною.
25כי פחד פחדתי ויאתיני ואשר יגרתי יבא לי׃
26Нема менї миру, нема спокою, нема відради: прийшло на мене саме нещастє!
26לא שלותי ולא שקטתי ולא נחתי ויבא רגז׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.