Йова 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1Pea naʻe toki tali ʻe Elifasi mei Timani, ʻo ne pehē,
2Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
2‘ʻE faʻa ʻaonga ʻae tangata ki he ʻOtua,’ ʻo hangē ʻoku ʻaonga ʻaia ʻoku poto kiate ia pe?
3Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
3He ʻoku ʻaonga ki he Māfimafi ʻa hoʻo māʻoniʻoni? Pe ʻaonga ki ai ʻa hoʻo fakahaohaoa ho ngaahi ʻaluʻanga?
4Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
4He te ne tautea koe ko ʻene manavahē kiate koe? Te ne fai koā mo koe ʻae fakamaau?
5Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
5ʻIkai ʻoku lahi ʻaupito hoʻo angahala? Pea taʻengata mo hoʻo ngaahi hia?
6Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
6He kuo ke maʻu taʻetotonu ʻae totongi mei ho kāinga, pea kuo ke faʻao mei he telefua honau kofu.
7Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
7Naʻe ʻikai te ke fakainua ʻae vaivai ʻaki ʻae vai, pea kuo ke taʻofi ʻae mā mei he fiekaia.
8Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
8Ka naʻe ʻoe tangata mālohi ʻae fonua; pea nofo ai ʻae tangata ongoongolelei.
9Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
9Kuo ke fekau atu taʻehameʻa ʻae kau fefine kuo mate honau husepāniti, pea kuo fesiʻi ʻae nima ʻoe kau tamai mate.
10За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
10Ko ia kuo kāpui ai koe ʻe he ngaahi tauhele, pea ke puputuʻu ʻi he manavahē kuo fakafokifā;
11Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
11Pea ko e fakapoʻuli ke ʻoua naʻa ke mamata, pea ʻufiʻufi koe ʻe he ngaahi vai lahi.
12Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
12“ʻIkai ʻoku ʻi he langi ʻi ʻolunga ʻae ʻOtua? Pea ke vakai ki hono māʻolunga faufau ʻoe ngaahi fetuʻu lahi!
13Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?
13Ka ke pehē ʻe koe, ‘ʻOku ʻilo fēfē ʻe he ʻOtua? Pea ʻe faʻa fakamaau ʻe ia ʻi he loto ʻao fakapoʻuli?
14Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.
14Ko e ʻufiʻufi kiate ia ʻae ngaahi ʻao matolu, ʻaia ʻoku ʻikai te ne mamata ai; pea ʻoku hāʻele pe ia ʻi he hāʻeleʻanga ʻi he langi.’
15Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
15He kuo ke fakaʻilongaʻi ʻe koe ʻae hala motuʻa, naʻe fou ai ʻae kakai angahala?
16Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
16ʻAkinautolu naʻe tuʻusi hifo ʻi he teʻeki hoko honau kuonga, ʻakinautolu naʻe lōmaki honau tuʻunga ʻaki ʻae vai:
17Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
17ʻAkinautolu naʻe pehē ki he ʻOtua, ‘ʻAlu ʻiate kimautolu:’ pea, ‘Ko e hā ʻe faʻa fai ʻe he Māfimafi maʻanautolu?’
18Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —
18Ka naʻa ne fakapito ʻaki ʻae ngaahi meʻa lelei honau ngaahi fale: ka ʻoku mamaʻo ʻiate au ʻae fakakaukau ʻoe angahala.
19Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
19ʻOku mamata ki ai ʻae māʻoniʻoni, pea fiefia: pea ʻoku kata manuki kiate kinautolu ʻe he taʻeangahala.
20Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!
20‘Koeʻuhi naʻe ʻikai tuʻusi ʻetau koloa, ka ko honau toe ʻoku fakaʻauha ʻe he afi.’
21Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
21“Fai ke ke ʻiloʻi ia, pea ke melino: pea ko ia ʻe hoko ai ʻae lelei kiate koe.
22Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
22ʻOku ou kole kiate koe, ke ke maʻu ʻae fono mei hono ngutu, pea ke faʻo ki ho loto ʻa ʻene ngaahi folofola.
23Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —
23Kapau te ke tafoki ki he Māfimafi, ʻe langa hake koe, pea te ke tukuange ke mamaʻo ʻae hia mei ho ngaahi fale.
24Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.
24Pea te ke toki fokotuʻu ʻae koloa ʻo hangē ko e efu, mo e koula ʻo Ofeli ʻo hangē ko e ngaahi maka teka ʻoe tafeʻanga vai.
25І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
25ʻIo, ʻe hoko ʻae Māfimafi ko ho fakaū, pea te ke maʻu ʻo lahi ʻae siliva.
26Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
26He te ke toki fiefia ʻi he Māfimafi, pea hanga hake ho mata ki he ʻOtua.
27Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
27Te ke fai haʻo lotu kiate ia, pea te ne ongoʻi koe, pea te ke fai hoʻo ngaahi fuakava.
28Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
28Te ke tuʻutuʻuni foki ha meʻa, pea ʻe fakamoʻoni ia kiate koe: pea ʻe ulo ʻae maama ki ho ngaahi hala.
29А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
29ʻOka ai ha tōkilalo, te ke toki pehē, ‘ʻOku ai ʻae hakeakiʻi;’ pea ʻe fakamoʻui ʻe ia ʻae angavaivai.
30Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх.
30ʻE fakahaofi ʻe ia ʻae fonua motu ʻoe taʻeangahala: pea ʻoku hao ia ʻi he māʻoniʻoni ʻo ho nima.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.