Йова 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
1І відповів Йов і сказав:
1約伯 回答說：
2Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом?
2我真知道是這樣； 但人在上帝面前怎能成為義呢？
3А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не зʼумів би одказати.
3若願意與他爭辯， 千中之一也不能回答。
4Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував зʼупокоєн?
4他心裏有智慧，且大有能力。 誰向上帝剛硬而得亨通呢？
5Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;
5他發怒，把山翻倒挪移， 山並不知覺。
6Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;
6他使地震動，離其本位， 地的柱子就搖撼。
7Скаже сонцеві, — і не зійде, й на звізди печать покладає.
7他吩咐日頭不出來，就不出來， 又封閉眾星。
8Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.
8他獨自鋪張蒼天， 步行在海浪之上。
9Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі скриті на полуднї;
9他造北斗、參星、昴星， 並南方的密宮；
10Творить великі дива, недовідні, безлїчні.
10他行大事，不可測度， 行奇事，不可勝數。
11Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його.
11他從我旁邊經過，我卻不看見； 他在我面前行走，我倒不知覺。
12Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш?
12他奪取，誰能阻擋？ 誰敢問他：你做甚麼？
13Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
13上帝必不收回他的怒氣； 扶助 拉哈伯 的，屈身在他以下。
14Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
14既是這樣，我怎敢回答他， 怎敢選擇言語與他 辯論呢 ？
15Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
15我雖有義，也不回答他， 只要向那審判我的懇求。
16Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
16我若呼籲，他應允我； 我仍不信他真聽我的聲音。
17Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
17他用暴風折斷我， 無故地加增我的損傷。
18Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
18我就是喘一口氣，他都不容， 倒使我滿心苦惱。
19Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
19若論 力量， 他真有 能力！ 若論審判， 他說 誰能將我傳來呢？
20Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.
20我雖有義，自己的口要定我為有罪； 我雖完全，我口必顯我為彎曲。
21Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.
21我本完全，不顧自己； 我厭惡我的性命。
22Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
22善惡無分 ，都是一樣； 所以我說，完全人和惡人，他都滅絕。
23Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
23若忽然遭殺害之禍， 他必戲笑無辜的人遇難。
24Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
24世界交在惡人手中； 蒙蔽世界審判官的臉， 若不是他，是誰呢？
25Днї мої хутші од гонця, — мчаться, не бачивши долї;
25我的日子比跑信的更快， 急速過去，不見福樂。
26Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
26我的日子過去如快船， 如急落抓食的鷹。
27Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
27我若說：我要忘記我的哀情， 除去我的 愁容 ，心中暢快；
28То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
28我因愁苦而懼怕， 知道你必不以我為無辜。
29А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
29我必被你定為有罪， 我何必徒然勞苦呢？
30Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
30我若用雪水洗身， 用鹼潔淨我的手，
31То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
31你還要扔我在坑裏， 我的衣服都憎惡我。
32Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
32他本不像我是人，使我可以回答他， 又使我們可以同聽審判。
33І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
33我們中間沒有聽訟的人 可以向我們兩造按手。
34Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, —
34願他把杖離開我， 不使驚惶威嚇我。
35А тодї я говорити му й не збоюсь його, бо я сам собою не такий.
35我就說話，也不懼怕他， 現在我卻不是那樣。
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.