Йова 23

Kulish and Puluj Bible (1905)

World English Bible

1І озвавсь Йов і рече:

1Then Job answered,

2Ще й сим разом бесїда моя гірка; бо ж і страдання мої більші, нїж стогнання мої.

2“Even today my complaint is rebellious. His hand is heavy in spite of my groaning.

3О, коли б я знав, де знайти його (Бога), й зміг доступити до престолу його!

3Oh that I knew where I might find him! That I might come even to his seat!

4Я виясив би перед ним справу мою, й уста мої сповнились би оправдуваннєм;

4I would set my cause in order before him, and fill my mouth with arguments.

5Я б тодї знав, якими словами він менї відповів би, й зрозумів би, що би він менї сказав.

5I would know the words which he would answer me, and understand what he would tell me.

6Та чи ж став би то він у повній своїй силї зо мною спорити? О, нї! нехай би тільки звернув увагу на мене.

6Would he contend with me in the greatness of his power? No, but he would listen to me.

7Тодї я, як праведник, міг би розправлятись із ним — і я на все одержав б виправданнє від суддї мого.

7There the upright might reason with him, so I should be delivered forever from my judge.

8А то я йду вперед — і нема його, повертаю назад і не зустріну його.

8“If I go east, he is not there. If I go west, I can’t find him.

9Чи робить він що по лївій сторонї, я не бачу; чи скритий десь по правій, я не догляну.

9He works to the north, but I can’t see him. He turns south, but I can’t catch a glimpse of him.

10Він же путь мій знає; нехай же ж випробує мене, — я вийду, як золото, чистий.

10But he knows the way that I take. When he has tried me, I will come out like gold.

11Бо моя нога стоїть твердо на стежцї його; путї його я пильнував і не відхилявся.

11My foot has held fast to his steps. I have kept his way, and not turned away.

12Од заповідї уст його не відступав я; слова уст його хранив я пильнїйш, як мої постанови.

12I haven’t gone back from the commandment of his lips. I have treasured up the words of his mouth more than my necessary food.

13Та він і непорушний; й хто зміг би відвести його? він чинить, що захоче душа його.

13But he stands alone, and who can oppose him? What his soul desires, even that he does.

14Так, він доведе до кінця, що призначив про мене, а такого в його дуже багато.

14For he performs that which is appointed for me. Many such things are with him.

15Тим то я й дрожу перед ним; думаю — й серце холоне.

15Therefore I am terrified at his presence. When I consider, I am afraid of him.

16Бог зломив мого духа, страхом натхнув Вседержитель.

16For God has made my heart faint. The Almighty has terrified me.

17О, чому ж не затратив він мене, закіль ще ся темрява налягла, й не спрятав морок перед видом моїм!

17Because I was not cut off before the darkness, neither did he cover the thick darkness from my face.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.