Йова 39
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Petrus Canisius Bible, 1939 (De Heilige Schrift)
1Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?
1Kent gij de tijd, waarop de gemzen springen, Neemt gij het jongen der hinden waar;
2Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?
2Telt gij de maanden van haar dracht, Bepaalt gij de dag, dat zij werpen?
3Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;
3Ze krommen zich, drijven haar jongen uit, En haar weeën zijn heen;
4Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.
4Haar jongen worden sterk, groeien op in de steppe, Lopen weg, en keren niet tot haar terug!
5Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?
5Wie heeft den woudezel in vrijheid gelaten, Wie dien wilde de boeien geslaakt,
6Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.
6Hem, wien Ik de woestijn tot woning gaf, De zilte steppe tot verblijf;
7Сьміх — йому товпи міські, й не чує крику погонича,
7Die spot met het lawaai van de stad, Die zich niet stoort aan het razen der drijvers;
8По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.
8Die de bergen als zijn weide doorsnuffelt, En naar al wat groen is, neust.
9А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?
9Wil de woudos ù dienen, Aan ùw krib overnachten;
10Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?
10Slaat gij een touw om zijn nek, Egt hij de voren achter ú?
11Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?
11Vertrouwt ge op hem om zijn geweldige kracht, Laat ge aan hem uw arbeid over;
12Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?
12Rekent ge op hem, om uw oogst te gaan halen, En uw graan op uw dorsvloer te brengen?
13Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?
13Vrolijk klapwiekt de struis, De moeder van kostbare veren en pennen,
14Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,
14Maar die haar eieren stopt in de grond, En ze uitbroeien laat op het zand.
15Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;
15Ze vergeet, dat een voet ze vertrappen kan, Dat de wilde beesten ze kunnen verpletteren;
16До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його буде даремний;
16Ze is hard voor haar jongen, alsof het de hare niet zijn, Het deert haar niet, al is haar moeite vergeefs:
17Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;
17Want God heeft haar de wijsheid onthouden, Geen verstand haar geschonken.
18(Тільки втїкаючи) коли підніме крила, — сьміх йому кінь і їздець його.
18Toch rent ze weg, zodra de boogschutters komen, En spot met het paard en zijn ruiter!
19Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?
19Geeft gij het paard zijn heldenmoed, Hebt gij zijn nek met kracht bekleed;
20Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;
20Laat gij als een sprinkhaan het springen, Laat gij het hinniken, geweldig en fier?
21Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;
21Het draaft door het dal, het juicht in zijn kracht, En stormt op de wapenen aan;
22З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.
22Het spot met angst, wordt nimmer vervaard, En deinst niet terug voor het zwaard.
23Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;
23Boven op zijn rug rammelt de koker met pijlen, Bliksemt de lans en de speer;
24Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;
24Ongeduldig, onstuimig verslindt het de bodem, Niet meer te temmen, als de bazuinen weerschallen.
25Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.
25Bij iedere trompetstoot roept het: Hoera! Van verre reeds snuift het de strijd, De donderende stem van de leiders, Het schreeuwen der krijgers!
26Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?
26Stijgt de sperwer op door uw beleid, En slaat hij zijn vleugels uit naar het zuiden?
27Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?
27Neemt op uw bevel de gier zijn vlucht, En bouwt hij zijn nest in de hoogte?
28Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;
28Hij woont en nestelt op rotsen, Op steile en ontoegankelijke klippen;
29Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;
29Van daar beloert hij zijn prooi, Uit de verte spieden zijn ogen.
30Орлята його пють кров, і де труп, там і він.
30Zijn jongen slurpen bloed, Waar lijken liggen, hij is er terstond!
31І говорив Господь дальше й сказав до Йова:
no verse 31 in this text
32Чи буде той, хто перечиться з Вседержителем, ще вчити? Хто дорікає Богові, нехай же й відповідає йому!
no verse 32 in this text
33І відказав Йов Господеві й промовив:
no verse 33 in this text
34Ось я нужденний; що можу я відказати тобі? Я кладу руку мою на уста собі.
no verse 34 in this text
35Раз я говорив — та тепер говорити не стану; — навіть два рази, та більш не буду.
no verse 35 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.