Job 31
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Tangla to koehhaih mik hoiah ka khet han ai ah, ka mik hoi lokkamhaih to ka sak.
1З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.
2To tiah nahaeloe Sithaw mah ranui bang hoiah kawbaktih taham maw paek ueloe, ranui ih Thacak Sithaw mah kawbaktih toep han koi qawk maw paek tih?
2Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?
3Kasae kaminawk hanah amrohaih om ueloe, zaehaih sah kaminawk hanah anghmathaih om mak ai maw?
3Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?
4Anih mah loe ka caehhaih loklamnawk to panoek moe, ka khok tangkannawk doeh kroek boih na ai maw?
4Та й чи ж не бачив він доріг моїх, — не лїчив всї ступнї мої?
5Amsoem ai ah ka caeh moe, alinghaih bangah ka khok tangkan to rang nahaeloe,
5Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, —
6kamsoem coih tahhaih hoiah na tah nasoe loe, coek koi om ai ah kho ka sakhaih to Sithaw mah panoek nasoe.
6То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.
7Loklam kam khraeng ving moe, ka palungthin mah ka mik koehhaih hnukah patom moeng maw, to tih ai boeh loe ka ban ah panuet thok hmuen maw akap moeng nahaeloe,
7Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,
8ka patit ih thingthai to minawk kalah mah caa nasoe, ue, ka patit ih akungnawk doeh aphong o king nasoe.
8Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.
9Nongpata maeto mah ka palung hae pacuek moe, ka imtaeng kami ih khongkha ah anih to ka zing nahaeloe,
9Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,
10ka zu mah minawk ih cang to daeng pae nasoe loe, minawk mah ka zu to muk o nasoe.
10Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.
11Hae hmuen loe kalen parai zaehaih ah oh; ue, lokcaekkung mah danpaek han koi zaehaih ah oh.
11Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;
12To zaehaih loe amrosak thaih hmai, ka tawnh ih hmuennawk tangzuun khoek to kangh boih hmai ah oh.
12Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.
13Ka tamna nongpa hoi nongpatanawk mah kai laisaep o thuih naah, nihcae to khet ka patoek nahaeloe,
13Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною,
14Sithaw amtueng naah timaw ka sak moe, lokcaek naah timaw ka pathim han?
14То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому?
15Anih doeh kai sahkung Sithaw mah na ai maw sak? Kaihnik loe sahkung maeto mah na ai maw zok thungah sak hmaek?
15Хиба ж бо не той, що мене збудував в утробі, збудував і його, й однако дав нам образ у матернім лонї?
16Caaknaek tawn ai kami hanah caaknaek ka paek ai maw, lamhmai ih mik to kam rosak maw,
16Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)?
17to tih ai boeh loe amno ampa tawn ai kaminawk hanah caaknaek paek ai ah, kaimabueng ah ka caak maw,
17Чи сам же я зʼїдав мій шматок хлїба, а не їв з його й сиротина?
18(ka thendoeng nathuem hoi ampa ah angcoeng khoek to caaknaek tawn ai kami to ka pacah, ka tapen tangsuek natuem hoi anih to ka bomh boeh;)
18Та ж він ріс у мене, як у батька, і ще з малку малого мого піклувавсь я вдовою.
19khukbuen tawn ai ah dueh kami hoi khukbuen tawn ai ah kaom amtang kami to ka hnuk moe,
19Як я побачу було кого погибаючого, або без одежі злидаря, що не мав чим прикритись, —
20kai mah anih to bae um ah tuumui kang khuksak ai pongah, anih mah kai tahamhoihaih paek ai maw,
20Чи ж не благословляли мене стегна його (за одежу), чи ж не обогрівала його вовна з отари моєї?
21lokcaekhaih im ah kai angdoe haih kami om tih hmang, tiah ka poek pongah, amno ampa tawn ai kami to ka pacaekthlaek nahaeloe,
21Як на безбатьченка зняв я руку, хоч я знав, що мати му оборону в воротях (на судї),
22ka ban tampawk hae palaeng hoiah amkhraeng ving nasoe loe, ka palaeng huh doeh angkhaek lawt nasoe.
22То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя,
23Sithaw khae hoi ih amrohaih to ka zit, a Lensawkhaih to ka zit pongah to baktih hmuen to ka sah ai.
23Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся.
24Sui to kang oep haih maw, to tih ai boeh loe kaciim suitui khaeah, Nang loe ka buephaih ah na oh, tiah ka thuih moeng maw,
24Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя?
25hmuenmae paroeai ka tawnh moe, ka ban mah hmuenmae paroeai hak thaih pongah kam oek moeng maw,
25Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато?
26ni aengh to ka khet moe, a aanghaih hoiah kacaeh khrah to ka khet naah,
26Дивлячись на сонце, як воно сяє, як той місяць велично пливе,
27tamquta hoi anghoehaih ka tawnh moe, ka pakha mah ka ban hae mok cadoeh;
27Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою?
28lokcaek koi kaom zaehaih ah ni oh, ranui koekah kaom Sithaw angphat taak baktiah ni oh.
28Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.
29Kai hnuma kami amro naah, kang hoe moe, anih raihaih tongh naah, kam oek vai maw,
29Чи радїв я з погибелї ворога мого, або веселився, коли постигло його нещастє?
30a hinghaih tangoeng moe, zaehaih sak hanah pakha ka aang mak ai.
30Нї! я нїколи не дав устам моїм волї, грішити, проклинаючи душу його.
31Ka imthung ah kaom kaminawk mah, zok kamhah ah Job ih moi caa o vai ai, tiah thui o mak ai.
31Чи не говорила ж челядь шатра мого: хто ж не наситився б мясом його?
32Angvinnawk loklam ah iih o han ai ah, kholong caeh kaminawk hanah khongkha to ka paongh pae.
32Приходень нїколи не ночував на улицї; двері мої отвирав я всякому, хто мимо проходив.
33Adam baktiah ka zaehaih ka hawk ai, ka zaehaih palung thungah ka hawk vai ai;
33Коли б я робом людським таїв проступки мої, й скривав у грудях хиби мої,
34pop parai kami to ka zit, to tih ai boeh loe acaeng kaminawk mah pahnui thui haih to ka zit pongah, kang hngai duem moe, tasa bang tacawt ai ah ka oh vai maw?
34То менї страшно було б перед громадою, й погорда краян лякала б мене, й я мовчав би та й не виходив за двері.
35Aw kami maeto mah loe ka lok hae tahngai nasoe! Khenah, vaihi koehhaih lok ka thuih han vop; Thacak Sithaw mah na pathim nasoe; ka zaehaih netkung mah ka zaehaih hae ca ah tarik nasoe.
35О, коли б то хтось переслухав мене! Се моє бажаннє, щоб Вседержитель дав відповідь менї, а оборонник мій все те списав!
36To ca to palaeng ah ka put moe, sui lumuek baktiah kang muek han.
36Я носив би той запис на плечах моїх, і вкладав собі, як вінець;
37Ka caehhaih khok tangkannawk anih khaeah ka thuih moe, siangpahrang capa baktiah a taengah ka caeh han.
37Я б виявив йому кожний ступінь мій, а наближався б до його, мов до князя.
38Kai ih long mah kai hae kasae thuih maw, to tih ai boeh loe mikkhraetui hoiah a qah maw,
38Коли поле моє проти мене кричало, і загони його на мене нарікали;
39atho paek ai ah anih ih thingthai to ka caak pae moe, laikok tawnkungnawk hinghaih to kam rosak nahaeloe,
39Коли їв я вроджай його та й не віддячив за його, й томив життє робітників,
40cang zuengah soekhringkung amprawk nasoe loe, barli cang zuengah phroh amprawk lat nasoe, tiah a naa. Job ih lok loe hae ah boeng boeh.
40То нехай замість пшеницї росте в мене осетий, а замість ячменю — кукіль! І скінчились слова Йовові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.