Ijob 32
Londona Biblio (Esperanto, 1910)Translation
Londona Biblio (Esperanto, 1910)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Kaj tiuj tri viroj ĉesis respondi al Ijob, ĉar li opiniis sin prava.
1Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
2Tiam ekflamis la kolero de Elihu, filo de Baraĥel, Buzano, el la familio de Ram. Kontraŭ Ijob ekflamis lia kolero pro tio, ke li opiniis sin pli prava ol Dio;
2Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
3kaj kontraŭ liaj tri amikoj ekflamis lia kolero pro tio, ke ili ne trovis respondon kaj akuzis Ijobon.
3А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
4Elihu atendis, dum ili parolis kun Ijob, ĉar ili estis pli aĝaj ol li.
4Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
5Sed kiam Elihu vidis, ke ne troviĝas respondo en la buŝo de la tri viroj, ekflamis lia kolero.
5Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
6Kaj ekparolis Elihu, filo de Baraĥel, la Buzano, kaj diris: Mi estas juna, kaj vi estas maljunuloj; Tial mi hezitis kaj timis eldiri al vi mian opinion.
6От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
7Mi pensis: La aĝo parolu, Kaj la jarmulto montru saĝon.
7Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
8Sed la spirito en la homoj kaj la spiro de la Plejpotenculo Donas al ili prudenton.
8Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
9Ne la grandaj estas la plej prudentaj, Kaj ne la maljunuloj sole scias juĝi,
9Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
10Tial mi diras: Aŭskultu min; Mi ankaŭ eldiros mian opinion.
10От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
11Jen mi atendis viajn vortojn, Mi atentis vian kompetentecon, Ĝis vi trovos la ĝustan parolon.
11Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
12Sed atentante vin, mi vidis, Ke neniu el vi donas al Ijob moralinstruon, Respondante al liaj paroloj.
12Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
13Ne diru: Ni trovis la saĝon. Dio instruu lin, ne homo.
13Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
14Li ne direktis al mi siajn vortojn, Kaj per viaj diroj mi ne respondos al li.
14От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
15Ili perdis la kuraĝon, ili ne plu respondis; Mankas al ili vortoj.
15Полякались, мовчять, перестали говорити.
16Mi atendis, ĝis ili ĉesos paroli; Sed ĉar ili haltis kaj ne plu respondis,
16А коли я жду, а вони не говорять, зʼупинились і вже не відказують,
17Tial ankaŭ mi de mia flanko respondos, Mi ankaŭ eldiros mian opinion.
17То я відкажу й виявлю мою думку.
18Ĉar mi estas plena de vortoj; La spirito de mia interno min premas.
18Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
19Mia interno estas kiel vino ŝtopfermita, Kiu krevigas novan felsakon.
19Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
20Mi ekparolos, kaj tiam fariĝos al mi pli facile; Mi malfermos mian buŝon, kaj mi respondos.
20Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
21Mi ne atentos la vizaĝon de persono, Kaj mi ne flatos al homo;
21Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
22Ĉar mi ne povoscias flati; Aliokaze pereigu min mia Kreinto.
22Лестити бо я не вмію, нехай би й зараз убив мене Творець мій!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.