Salmos 102
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Oración del pobre, cuando estuviere angustiado, y delante de Jehová derramare su lamento. JEHOVÁ, oye mi oración, y venga mi clamor á ti.
1Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
2No escondas de mí tu rostro: en el día de mi angustia inclina á mí tu oído; el día que te invocare, apresúrate á responderme.
2Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
3Porque mis días se han consumido como humo; y mis huesos cual tizón están quemados.
3Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
4Mi corazón fué herido, y secóse como la hierba; por lo cual me olvidé de comer mi pan.
4Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
5Por la voz de mi gemido mis huesos se han pegado á mi carne.
5Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
6Soy semejante al pelícano del desierto; soy como el buho de las soledades.
6Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
7Velo, y soy como el pájaro solitario sobre el tejado.
7Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
8Cada día me afrentan mis enemigos; los que se enfurecen contra mí, hanse contra mí conjurado.
8Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
9Por lo que como la ceniza á manera de pan, y mi bebida mezclo con lloro,
9Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
10A causa de tu enojo y de tu ira; pues me alzaste, y me has arrojado.
10Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
11Mis días son como la sombra que se va; y heme secado como la hierba.
11Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
12Mas tú, Jehová, permanecerás para siempre, y tu memoria para generación y generación.
12Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
13Tú levantándote, tendrás misericordia de Sión; porque el tiempo de tener misericordia de ella, porque el plazo es llegado.
13Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
14Porque tus siervos aman sus piedras, y del polvo de ella tienen compasión.
14Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
15Entonces temerán las gentes el nombre de Jehová, y todos los reyes de la tierra tu gloria;
15І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
16Por cuanto Jehová habrá edificado á Sión, y en su gloria será visto;
16Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
17Habrá mirado á la oración de los solitarios, y no habrá desechado el ruego de ellos.
17Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
18Escribirse ha esto para la generación venidera: y el pueblo que se criará, alabará á JAH.
18Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
19Porque miró de lo alto de su santuario; Jehová miró de los cielos á la tierra,
19Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
20Para oir el gemido de los presos, para soltar á los sentenciados á muerte;
20Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
21Porque cuenten en Sión el nombre de Jehová, y su alabanza en Jerusalem,
21Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
22Cuando los pueblos se congregaren en uno, y los reinos, para servir á Jehová.
22Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
23El afligió mi fuerza en el camino; acortó mis días.
23Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
24Dije: Dios mío, no me cortes en el medio de mis días: por generación de generaciones son tus años.
24Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
25Tú fundaste la tierra antiguamente, y los cielos son obra de tus manos.
25З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.
26Ellos perecerán, y tú permanecerás; y todos ellos como un vestido se envejecerán; como una ropa de vestir los mudarás, y serán mudados:
26Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
27Mas tú eres el mismo, y tus años no se acabarán.
27Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
28Los hijos de tus siervos habitarán, y su simiente será afirmada delante de ti.
28Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.