Псалмул 102
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Доамне, аскултэ-мь ругэчуня ши с-ажунгэ стригэтул меу пынэ ла Тине!
1Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
2Ну-мь аскунде Фаца Та ын зиуа неказулуй меу! Плякэ-Ць урекя спре мине кынд стриг! Аскултэ-мэ деграбэ!
2Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
3Кэч зилеле меле пер ка фумул ши оаселе ымь ард ка ун тэчуне.
3Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
4Инима ымь есте ловитэ ши ми се усукэ ынтокмай ка ярба; пынэ ши пыня уйт сэ мь-о мэнынк.
4Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
5Аша де марь ымь сунт ӂеметеле, кэ ми се липеск оаселе де карне.
5Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
6Семэн ку пеликанул дин пустиу, сунт ка о кукувя дин дэрымэтурь;
6Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
7ну май пот дорми ши сунт ка пасэря сингуратикэ пе ун акопериш.
7Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
8Ын фиекаре зи мэ батжокореск врэжмаший мей ши потривничий мей журэ пе мине ын мыния лор.
8Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
9Мэнынк цэрынэ ын лок де пыне ши ымь аместек лакримиле ку бэутура
9Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
10дин причина мынией ши урӂией Тале, кэч Ту м-ай ридикат ши м-ай арункат департе.
10Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
11Зилеле меле сунт ка о умбрэ гата сэ трякэ ши мэ усук ка ярба.
11Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
12Дар Ту, Доамне, Ту ымпэрэцешть пе вечие ши помениря Та цине дин ням ын ням.
12Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
13Ту Те вей скула ши вей авя милэ де Сион; кэч есте время сэ те ындурь де ел, а венит время хотэрытэ пентру ел.
13Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
14Кэч робий Тэй юбеск петреле Сионулуй ши ле е милэ де цэрына луй.
14Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
15Атунч се вор теме нямуриле де Нумеле Домнулуй ши тоць ымпэраций пэмынтулуй де слава Та.
15І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
16Да, Домнул ва зиди ярэшь Сионул ши Се ва арэта ын слава Са.
16Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
17Ел я аминте ла ругэчуня невояшулуй ши ну-й несокотеште ругэчуня.
17Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
18Сэ се скрие лукрул ачеста пентру нямул де оамень каре ва вени, ши попорул каре се ва наште сэ лауде пе Домнул!
18Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
19Кэч Ел привеште дин ынэлцимя сфинценией Луй; Домнул привеште дин черурь пе пэмынт,
19Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
20ка сэ аудэ ӂеметеле приншилор де рэзбой ши сэ избэвяскэ пе чей че сунт пе моарте;
20Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
21пентру ка ей сэ вестяскэ ын Сион Нумеле Домнулуй ши лауделе Луй ын Иерусалим,
21Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
22кынд се вор стрынӂе тоате попоареле ши тоате ымпэрэцииле ка сэ служяскэ Домнулуй.
22Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
23Ел мь-а фрынт путеря ын друм ши мь-а скуртат зилеле.
23Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
24Еу зик: „Думнезеуле, ну мэ луа ла жумэтатя зилелор меле, Ту, ай кэруй ань цин вешник!”
24Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
25Ту ай ынтемеят ын векиме пэмынтул ши черуриле сунт лукраря мынилор Тале.
25З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.
26Еле вор пери, дар Ту вей рэмыне; тоате се вор ынвеки ка о хайнэ; ле вей скимба ка пе ун вешмынт ши се вор скимба.
26Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
27Дар Ту рэмый Ачелашь ши аний Тэй ну се вор сфырши.
27Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
28Фиий робилор Тэй ышь вор локуи цара ши сэмынца лор ва рэмыне ынаинтя Та.
28Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.