Псалмул 74
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Пентру че, Думнезеуле, не лепезь пентру тотдяуна? Пентру че Те мыний пе турма пэшуний Тале?
1Наука Асафова. Для чого відкинув єси нас, Боже, на віки, палає гнїв твій на стадо пасовиска твого?
2Аду-Ць аминте де попорул Тэу пе каре л-ай кыштигат одиниоарэ, пе каре л-ай рэскумпэрат ка семинцие а моштенирий Тале! Аду-Ць аминте де мунтеле Сионулуй, унде Ыць авяй локуинца;
2Спогадай твою громаду, що зєднав її оддавна, — ізбавив, як твоє наслїддє, тую гору Сион, на котрій ти осївся!
3ындряптэ-Ць паший спре ачесте локурь пустиите фэрэ курмаре! Врэжмашул а пустиит тотул ын Локашул Тэу чел Сфынт.
3Зверни стопи твої до недавньої руїни! Все у сьвятинї зруйнував ворог.
4Потривничий Тэй ау муӂит ын мижлокул Темплулуй Тэу; шь-ау пус семнеле лор дрепт семне.
4Рикають вороги твої серед зборів твоїх; поставили знаки свої як знамена.
5Паркэ ерау ниште оамень каре ридикэ топорул ынтр-о пэдуре дясэ:
5Вони, як той, що сокирою замахнув в гущавинї лїса,
6ын курынд, ау сфэрымат тоате подоабеле сэпате, ку ловитурь де секурь ши чокане.
6І тепер вони топором і молотами розбивають різьбу його.
7Ау пус фок Сфынтулуй Тэу Локаш; ау дэрымат ши ау пынгэрит локуинца Нумелуй Тэу.
7З пожаром пустили сьвятиню твою, осквернили дім імені твого.
8Ей зичяу ын инима лор: „Сэ-й прэпэдим пе тоць!” Ау арс тоате локуриле сфинте дин царэ.
8Сказали в серцї своїм: Нуте, винищимо їх до ноги! — Пустили з димом всї Божі собори на землї.
9Семнеле ноастре ну ле май ведем; ну май есте ничун пророк ши ну май есте нимень принтре ной каре сэ штие пынэ кынд…
9Знамен наших ми не бачимо: нема більш пророка, й нема між нами, хто б знав, доки так буде.
10Пынэ кынд, Думнезеуле, ва батжокори асуприторул ши ва несокоти врэжмашул фэрэ курмаре Нумеле Тэу?
10Доки, Боже, буде ругатись гнобитель? Чи вічно буде ворог зневажати імя твоє?
11Пентру че Ыць траӂь ынапой мына ши дряпта Та? Скоате-о дин сын ши нимичеште-й!
11Чому здержуєш руку твою і правицю твою? Із лона твого допусти конець!
12Тотушь Думнезеу есте Ымпэратул меу, каре дин времурь стрэвекь дэ избэвирь ын мижлокул ачестей цэрь.
12Бог царь мій з поконвіку, що дає спасеннє на землї.
13Ту ай деспэрцит маря ку путеря Та, ай сфэрымат капетеле балаурилор дин апе;
13Ти роздїлив море силою твоєю, розбив голови змиїв морських.
14ай здробит капул левиатанулуй, л-ай дат сэ-л мэнынче фяреле дин пустиу.
14Ти потрощив голову левіятана, дав його на поживу людям в пустинї.
15Ай фэкут сэ цышняскэ извоаре ын пырае, ай ускат рыурь каре ну сякэ.
15Ти вітворив жерела і потоки; ти висушив прудисті ріки.
16А Та есте зиуа, а Та есте ши ноаптя; Ту ай ашезат лумина ши соареле.
16І день твій і ніч твоя; ти сотворив сьвітло і сонце.
17Ту ай статорничит тоате хотареле пэмынтулуй, Ту ай рындуит вара ши ярна.
17Ти утвердив всї гряницї землї; ти постановив лїто і зиму.
18Аду-Ць аминте, Доамне, кэ врэжмашул Те батжокореште ши ун попор некибзуит хулеште Нумеле Тэу!
18Спогадай се: ворог поругав Господа, а народ безумний зневажив імя твоє.
19Ну лэса прадэ фярелор суфлетул туртурелей Тале ши ну уйта пе вечие вяца ненорочицилор Тэй!
19Не попусти зьвірюцї душу горлицї твоєї, не забудь на віки громаду нужденних твоїх.
20Ай ын ведере легэмынтул! Кэч локуриле досниче дин царэ сунт плине де бырлогурь де тылхарь.
20Спогадай завіт! Бо темні закутки землї наповнились домівками насильства.
21Сэ ну се ынтоаркэ рушинат чел апэсат, чи ненорочитул ши сэракул сэ лауде Нумеле Тэу!
21Нехай не вернеться з соромом пригноблений! Нужденний і бідний нехай возхвалять імя твоє.
22Скоалэ-Те, Думнезеуле, апэрэ-Ць причина! Аду-Ць аминте де окэриле пе каре Ци ле арункэ ын фиекаре зи чел фэрэ минте!
22Встань, Боже, суди справу твою! Спогадай щоденне руганнє беззаконного!
23Ну уйта стригэтеле потривничилор Тэй, зарва каре креште некурмат а челор че се ридикэ ымпотрива Та!
23Не забудь крику ворогів твоїх! Буяннє тих, що проти тебе встали, не має кінця.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.