Псалмул 10
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Пентру че стай аша де департе, Доамне? Пентру че Те аскунзь ла време де неказ?
1Чому, Господи, стоїш оддалеки, ховаєшся у час тїсноти?
2Чел рэу, ын мындрия луй, урмэреште пе чей ненорочиць ши ей кад жертфэ курселор урзите де ел.
2Бутою своєю лякає безбожник бідолашного; зловляться вони у підступах, що придумали їх.
3Кэч чел рэу се фэлеште ку пофта луй, яр рэпиторул батжокореште ши несокотеште пе Домнул.
3Бо чваниться безбожник ласощами душі своєї; і благословляє чоловіка захланного, він зневажає Господа.
4Чел рэу зиче ку труфие: „Ну педепсеште Домнул! Ну есте Думнезеу!” Ятэ тоате гындуриле луй.
4В гордостї каже безбожник: Бог не буде слїдити; в него усе думка: нема Бога!
5Требуриле ый мерг бине ын орьче време; жудекэциле Тале сунт пря ыналте пентру ел, ка сэ ле поатэ ведя, ши суфлэ ку диспрец ымпотрива тутурор потривничилор луй.
5Всякого часу стелиться йому дорога; суди твої далеко від него; всїх ворогів своїх він сьміхом збуває.
6Ел зиче ын инима луй: „Ну мэ клатин, ын вечь сунт скутит де ненорочире!”
6Каже він в серцї своїм: не подамся; з роду в рід не буде для мене лиха.
7Гура ый есте плинэ де блестеме, де ыншелэторий ши де виклешугурь ши суб лимбэ аре рэутате ши фэрэделеӂе.
7Уста його повні проклону, зради і знущання; під його язиком мука і погибель.
8Стэ ла пындэ лынгэ сате ши учиде пе чел невиноват ын локурь досниче; окий луй пындеск пе чел ненорочит.
8Він ійде на засїдки край осель; у сховисках вбиває він невинного; він пасе очима за нещасним,
9Стэ ла пындэ ын аскунзэтоаря луй, ка леул ын визуинэ: стэ ла пындэ сэ приндэ пе чел ненорочит. Ыл принде ши-л траӂе ын лацул луй;
9Чигає по закутках, як лев в гущавинї; чигає, щоб нужденного запопасти; хапає нещасного, й тягне в сїти свої.
10се ындоае, се плякэ ши-й кад сэрачий ын гяре!
10Він припадає ниць до землї, притаюється, і нещасні гинуть від когтїв його.
11Ел зиче ын инима луй: „Думнезеу уйтэ! Ышь аскунде Фаца ши ын вяк ну ва ведя!”
11Говорить в серцї своїм: Бог забуває, закриває лице своє, не побачить нїколи!
12Скоалэ-Те, Доамне Думнезеуле, ридикэ мына! Ну уйта пе чей ненорочиць!
12Встань, Господи Боже, піднеси руку твою, не забудь нужденних!
13Пентру че сэ хуляскэ чел рэу пе Думнезеу? Пентру че сэ зикэ ын инима луй кэ Ту ну педепсешть?
13Чому зневажає Бога безбожник, кажучи в серцї своїм: ти не будеш доходити?
14Дар Ту везь; кэч Ту привешть неказул ши суферинца, ка сэ ей ын мынэ причина лор. Ын нэдеждя Та се ласэ чел ненорочит ши Ту вий ын ажутор орфанулуй.
14Ти бачив, бо ти поглядаєш на тїсноту й муку, щоб віддати рукою твоєю; на тебе вповає нещасний, ти єси поміч сиротинї.
15Здробеште брацул челуй рэу, педепсеште-й фэрэделеӂиле, ка сэ пярэ дин окий Тэй!
15Переломи руку безбожникові, а за ледачими вчинками злюки слїди, аж поки вже нїчого не знайдеш.
16Домнул есте Ымпэрат ын вечь де вечь; нямуриле сунт нимичите дин цара Луй.
16Господь царь на віки вічні; народи щезають із землї його.
17Ту аузь ругэчуниле челор че суферэ, Доамне! Ле ынтэрешть инима, Ыць плечь урекя спре ей,
17Господи! Ти почув бажання смиренних; покріпив серце їх, і прихилив ухо твоє,
18ка сэ фачь дрептате орфанулуй ши челуй асуприт ши ка сэ ну май инсуфле гроаза омул чел луат дин пэмынт.
18Щоб судити правду сиротинї і пригнобленому, щоб чоловік, що із землї взявся, не лякав більше.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.