Žalmy 10

Kralice Bible (1613)

Kulish and Puluj Bible (1905)

1Proč, ó Hospodine, stojíš zdaleka, a skrýváš se v čas ssoužení?

1Чому, Господи, стоїш оддалеки, ховаєшся у час тїсноти?

2Z pychu bezbožník protivenství činí chudému. Ó by jati byli v zlých radách, kteréž vymýšlejí.

2Бутою своєю лякає безбожник бідолашного; зловляться вони у підступах, що придумали їх.

3Neboť se honosí bezbožník v líbostech života svého, a lakomý sobě pochlebuje, a Hospodina popouzí.

3Бо чваниться безбожник ласощами душі своєї; і благословляє чоловіка захланного, він зневажає Господа.

4Bezbožník pro pýchu, kterouž na sobě prokazuje, nedbá na nic; všecka myšlení jeho jsou, že není Boha.

4В гордостї каже безбожник: Бог не буде слїдити; в него усе думка: нема Бога!

5Dobře mu se daří na cestách jeho všelikého času, soudové tvoji vzdáleni jsou od něho, i na všecky nepřátely své fouká,

5Всякого часу стелиться йому дорога; суди твої далеко від него; всїх ворогів своїх він сьміхом збуває.

6Říkaje v srdci svém: Nepohnuť se od národu až do pronárodu, nebo nebojím se zlého.

6Каже він в серцї своїм: не подамся; з роду в рід не буде для мене лиха.

7Ústa jeho plná jsou zlořečenství, i chytrosti a lsti; pod jazykem jeho trápení a starost.

7Уста його повні проклону, зради і знущання; під його язиком мука і погибель.

8Sedí v zálohách ve vsech a v skrýších, aby zamordoval nevinného; očima svýma po chudém špehuje.

8Він ійде на засїдки край осель; у сховисках вбиває він невинного; він пасе очима за нещасним,

9Èíhá v skrytě jako lev v jeskyni své, číhá, aby pochytil chudého, uchvacujeť jej, a táhne pod sítku svou.

9Чигає по закутках, як лев в гущавинї; чигає, щоб нужденного запопасти; хапає нещасного, й тягне в сїти свої.

10Připadá a stuluje se, dokudž by nevpadlo v silné pazoury jeho shromáždění chudých.

10Він припадає ниць до землї, притаюється, і нещасні гинуть від когтїв його.

11Říká v srdci svém: Zapomenulť jest Bůh silný, skryl tvář svou, nepohledíť na věky.

11Говорить в серцї своїм: Бог забуває, закриває лице своє, не побачить нїколи!

12Povstaniž, Hospodine Bože silný, vznes ruku svou, nezapomínejž se nad chudými.

12Встань, Господи Боже, піднеси руку твою, не забудь нужденних!

13Proč má bezbožník Boha popouzeti, říkaje v srdci svém, že toho vyhledávati nebudeš?

13Чому зневажає Бога безбожник, кажучи в серцї своїм: ти не будеш доходити?

14Díváš se do času, nebo ty nátisk a bolest spatřuješ, abys jim odplatil rukou svou; na tebeť se spouští chudý, sirotku ty jsi spomocník.

14Ти бачив, бо ти поглядаєш на тїсноту й муку, щоб віддати рукою твоєю; на тебе вповає нещасний, ти єси поміч сиротинї.

15Potři rámě bezbožného, a vyhledej nepravosti zlostného, tak aby neostál.

15Переломи руку безбожникові, а за ледачими вчинками злюки слїди, аж поки вже нїчого не знайдеш.

16Hospodin jest králem věčných věků, národové z země své hynou.

16Господь царь на віки вічні; народи щезають із землї його.

17Žádost ponížených vyslýcháš, Hospodine, utvrzuješ srdce jejich, ucha svého k nim nakloňuješ,

17Господи! Ти почув бажання смиренних; покріпив серце їх, і прихилив ухо твоє,

18Abys soud činil sirotku a ssouženému, tak aby jich nessužoval více člověk bídný a zemský.

18Щоб судити правду сиротинї і пригнобленому, щоб чоловік, що із землї взявся, не лякав більше.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.