Žalmy 22
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Přednímu zpěváku k času jitřnímu, žalm Davidův.
1Проводиреві хора: Після „Досьвітна ланя‟; псальма Давидова. Боже мій, Боже! Чому опустив єси мене — став оддалеки від ратунку мого, від слів мого стогнання.
2Bože můj, Bože můj, pročež jsi mne opustil? Vzdálils se od spasení mého a od slov naříkání mého.
2Боже мій! Кличу в день, а ти не озвешся, і вночі, та й нема менї впокою.
3Bože můj, přes celý den volám, a neslyšíš, i v noci, a nemohu se utajiti.
3Ти ж сьвятий живеш, прославлений від Ізраїля.
4Ty zajisté jsi svatý, zůstávající vždycky k veliké chvále Izraelovi.
4На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх.
5V toběť doufali otcové naši, doufali, a vysvobozovals je.
5До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх.
6K tobě volávali, a spomáhals jim; v tobě doufali, a nebývali zahanbeni.
6Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда.
7Já pak červ jsem, a ne člověk, útržka lidská a povrhel vůbec.
7Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами.
8Všickni, kteříž mne vidí, posmívají se mi, ošklebují se, a hlavami potřásají, říkajíce:
8Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його.
9Spustiltě se na Hospodina, nechť ho vysvobodí; nechať jej vytrhne, poněvadž se mu v něm zalíbilo.
9Ти бо визволив мене з лона матері, і при грудях матері моєї дав менї спочивати.
10Ješto ty jsi, kterýž jsi mne vyvedl z života, ustaviv mne v doufání při prsích matky mé.
10Для тебе я призначений, як тілько вродився; від матернього лона почавши, ти єси Бог мій.
11Na tebeť jsem uvržen od narození svého, od života matky mé Bůh můj ty jsi.
11Не відступай далеко від мене! Бо нещастє близько, а нема заступника в мене.
12Nevzdalujž se ode mne, nebo ssoužení blízké jest, a nemám spomocníka.
12Обгорнула мене дика гущавина; бугаї Базанські обступили мене.
13Obkličujíť mne býkové mnozí, silní volové z Bázan obstupují mne.
13Роззявили ротища свої, як лев рикаючий, що здобич шматує.
14Otvírají na mne ústa svá, jako lev rozsapávající a řvoucí.
14І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.
15Jako voda rozplynul jsem se, a rozstoupily se všecky kosti mé, a srdce mé jako vosk rozpustilo se u prostřed vnitřností mých.
15Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.
16Vyprahla jako střepina síla má, a jazyk můj přilnul k dásním mým, anobrž v prachu smrti položils mne.
16Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;
17Nebo psi obskočili mne, rota zlostníků oblehla mne, zprobijeli ruce mé i nohy mé.
17Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;
18Mohl bych sčísti všecky kosti své, oni pak hledí na mne, a dívají se mi.
18Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.
19Dělí mezi sebou roucha má, a o můj oděv mecí los.
19Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!
20Ale ty, Hospodine, nevzdalujž se, sílo má, přispěj k spomožení mému.
20Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;
21Vychvať od meče duši mou, a z moci psů jedinkou mou.
21Спаси мене із пельки львиної! Так, ти вислухав мене, почувши буйволові роги.
22Zachovej mne od úst lva, a od rohů jednorožcových vyprosť mne.
22Звіщати му імя твоє братам моїм; хвалити му тебе серед громади.
23I budu vypravovati bratřím svým o jménu tvém, u prostřed shromáždění chváliti tě budu, řka:
23Ви, що боїтесь Господа, вихваляйте його; всї роди Якова, прославляйте його, і майте страх перед ним, всї поколїння Ізраїлеві!
24Kteříž se bojíte Hospodina, chvalte jej, všecko símě Jákobovo ctěte jej, a boj se ho všecka rodino Izraelova.
24Він бо не мерзиться і не гордує бідним у злиднях, і не одвертає лиця свого від него; і молитву його він вислухає.
25Nebo nepohrdá, ani se odvrací od trápení ztrápeného, aniž skrývá tváři své od něho, nýbrž když k němu volá, vyslýchá jej.
25Від тебе хвала моя у великому зборі; обітницї мої сповню перед тими, що бояться його.
26O tobě chvála má v shromáždění velikém, sliby své plniti budu před těmi, kteříž se bojí tebe.
26Покірні їстимуть і наситяться; хвалити муть Господа ті, що його шукають, серце ваше жити ме по віки.
27Jísti budou tiší a nasyceni budou, chváliti budou Hospodina ti, kteříž ho hledají, živo bude srdce vaše na věky.
27Схаменуться і навернуться до Господа всї кінцї землї; і перед тобою поклоняться всї поколїння народів.
28Rozpomenou a obrátí se k Hospodinu všecky končiny země, a skláněti se budou před ním všecky čeledi národů.
28Бо Господнє є царство, і він царює над народами.
29Nebo Hospodinovo jest království, a onť panuje nad národy.
29Живляться і падають ниць всї тучні землї; перед ним поклоняться всї, що в порох повертаються, і хто не вдержить душі своєї живою.
30Jísti budou a skláněti se před ním všickni tuční země, jemu se klaněti budou všickni sstupující do prachu, a kteříž duše své nemohou při životu zachovati.
30Одно насїннє буде служити йому; буде залїчене Господеві, як рід.
31Símě jejich sloužiti mu bude, a přičteno bude ku Pánu v každém věku.
31Вони прийдуть і звістять людям, що народяться, правоту його, що так устроїв.
32Přijdouť, a lidu, kterýž z nich vyjde, vypravovati budou spravedlnost jeho; nebo ji skutkem vykonal.
no verse 32 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.