Žalmy 106
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Halelujah. Oslavujte Hospodina, nebo dobrý jest, nebo na věky milosrdenství jeho.
1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
2Kdo může vymluviti nesmírnou moc Hospodinovu, a vypraviti všecku chválu jeho?
2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
3Blahoslavení, kteříž ostříhají soudu, a činí spravedlnost každého času.
3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
4Pamatuj na mne, Hospodine, pro milost k lidu svému, navštěv mne spasením svým,
4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
5Abych užíval dobrých věcí s vyvolenými tvými, a veselil se veselím národu tvého, a chlubil se spolu s dědictvím tvým.
5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
6Zhřešili jsme i s otci svými, neprávě jsme činili, a bezbožnost páchali.
6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
7Otcové naši v Egyptě nerozuměli předivným skutkům tvým, aniž pamatovali na množství milosrdenství tvých, ale odporni byli při moři, při moři Rudém.
7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
8A však vysvobodil je pro jméno své, aby v známost uvedl moc svou.
8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
9Nebo přimluvil moři Rudému, a vyschlo; i provedl je skrze hlubiny, jako po poušti.
9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
10A tak zachoval je od ruky toho, jenž jich nenáviděl, a vyprostil je z ruky nepřítele.
10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
11V tom přikryly vody ty, kteříž je ssužovali, nezůstalo ani jednoho z nich.
11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
12A ačkoli věřili slovům jeho, a zpívali chválu jeho,
12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
13Však rychle zapomenuli na skutky jeho, a nečekali na radu jeho;
13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
14Ale jati jsouce žádostí na poušti, pokoušeli Boha silného na pustinách.
14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
15I dal jim, čehož se jim chtělo, a však dopustil hubenost na život jejich.
15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
16Potom, když horlili proti Mojžíšovi v vojště, a Aronovi, svatému Hospodinovu,
16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
17Otevřevši se země, požřela Dátana, a přikryla zběř Abironovu.
17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
18A roznícen byl oheň na rotu jejich, plamen spálil bezbožníky.
18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
19Udělali i tele na Orébě, a skláněli se slitině.
19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
20A změnivše slávu svou v podobiznu vola, jenž jí trávu,
20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
21Zapomněli na Boha silného, spasitele svého, kterýž činil veliké věci v Egyptě.
21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
22A předivné v zemi Chamově, přehrozné při moři Rudém.
22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
23Pročež řekl, že je vypléní, kdyby se byl Mojžíš, vyvolený jeho, nepostavil v té mezeře před ním, a neodvrátil prchlivosti jeho, aby nehubil.
23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
24Za tím zošklivili sobě zemi žádanou, nevěříce slovu jeho.
24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
25A repcíce v staních svých, neposlouchali hlasu Hospodinova.
25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
26A protož pozdvihl ruky své proti nim, aby je rozmetal po poušti,
26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
27A aby rozptýlil símě jejich mezi pohany, a rozehnal je do zemí.
27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
28Spřáhli se také byli s modlou Belfegor, a jedli oběti mrch.
28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
29A tak dráždili Boha skutky svými, až se na ně obořila rána,
29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
30Až se postavil Fínes, a pomstu vykonal, i přetržena jest rána ta.
30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
31Což jest mu počteno za spravedlnost od národu do pronárodu, a až na věky.
31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
32Opět ho byli popudili při vodách sváru, až se i Mojžíšovi zle stalo pro ně.
32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
33Nebo k hořkosti přivedli ducha jeho, a pronesl ji rty svými.
33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
34K tomu nevyplénili ani národů těch, o kterýchž jim byl Hospodin poručil,
34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
35Ale směšujíce se s těmi národy, naučili se skutkům jejich,
35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
36A sloužili modlám jejich, kteréž jim byly osídlem.
36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
37Obětovali zajisté syny své a dcery své ďáblům.
37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
38A vylili krev nevinnou, krev synů svých a dcer svých, kteréž obětovali trapidlům Kananejským, tak že poškvrněna jest země těmi vraždami.
38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
39I zmazali se skutky svými, a smilnili činy svými.
39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
40Protož rozpáliv se v prchlivosti Hospodin na lid svůj, v ošklivost vzal dědictví své.
40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;
41A vydal je v ruce pohanů. I panovali nad nimi ti, jenž je v nenávisti měli,
41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
42A utiskali je nepřátelé jejich, tak že sníženi jsou pod ruku jejich.
42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
43Mnohokrát je vysvobozoval, oni však popouzeli ho radou svou, pročež potlačeni jsou pro nepravost svou.
43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
44A však patřil na úzkost jejich, a slyšel křik jejich.
44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
45Nebo se rozpomenul na smlouvu svou s nimi, a želel toho podlé množství milosrdenství svých,
45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
46Tak že naklonil k nim lítostí všecky, kteříž je u vězení drželi.
46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
47Zachovej nás, Hospodine Bože náš, a shromažď nás z těch pohanů, abychom slavili jméno tvé svaté, a chlubili se v chvále tvé.
47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
48Požehnaný Hospodin Bůh Izraelský od věků až na věky. Na to rciž všecken lid: Amen, Halelujah.
no verse 48 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.