Psalms 106
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Give glory to the Lord, for he is good: for his mercy endureth for ever.
1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
2Let them say so that have been redeemed by the Lord, whom he hath redeemed from the hand of the enemy: and gathered out of the countries.
2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
3From the rising and the setting of the sun, from the north and from the sea.
3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
4They wandered in a wilderness, in a place without water: they found not the way of a city for their habitation.
4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
5They were hungry and thirsty: their soul fainted in them.
5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
6And they cried to the Lord in their tribulation: and he delivered them out of their distresses.
6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
7And he led them into the right way: that they might go to a city of habitation.
7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
8Let the mercies of the Lord give glory to him: and his wonderful works to the children of men.
8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
9For he hath satisfied the empty soul, and hath filled the hungry soul with good things.
9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
10Such as sat in darkness and in the shadow of death: bound in want and in iron.
10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
11Because they had exasperated the words of God: and provoked the counsel of the most High:
11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
12And their heart was humbled with labours: they were weakened, and their was none to help them.
12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
13Then they cried to the Lord in their affliction: and he delivered them out of their distresses.
13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
14And he brought them out of darkness, and the shadow of death; and broke their bonds in sunder.
14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
15Let the mercies of the Lord give glory to him, and his wonderful works to the children of men.
15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
16Because he hath broken gates of brass, and burst the iron bars.
16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
17He took them out of the way of their iniquity: for they were brought low for their injustices.
17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
18Their soul abhorred all manner of meat: and they drew nigh even to the gates of death.
18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
19And they cried to the Lord in their affliction: and he delivered them out of their distresses.
19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
20He sent his word, and healed them: and delivered them from their destructions.
20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
21Let the mercies of the Lord give glory to him: and his wonderful works to the children of men.
21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
22And let them sacrifice the sacrifice of praise: and declare his works with joy.
22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
23They that go down to the sea in ships, doing business in the great waters:
23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
24These have seen the works of the Lord, and his wonders in the deep.
24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
25He said the word, and there arose a storm of wind: and the waves thereof were lifted up.
25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
26They mount up to the heavens, and they go down to the depths: their soul pined away with evils.
26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
27They were troubled, and reeled like a drunken man; and all their wisdom was swallowed up.
27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
28And they cried to the Lord in their affliction: and he brought them out of their distresses.
28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
29And he turned the storm into a breeze: and its waves were still.
29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
30And they rejoiced because they were still: and he brought them to the haven which they wished for.
30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
31Let the mercies of the Lord give glory to him, and his wonderful works to the children of men.
31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
32And let them exalt him in the church of the people: and praise him in the chair of the ancients.
32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
33He hath turned rivers into a wilderness: and the sources of water into dry ground:
33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
34A fruitful land into barrenness, for the wickedness of them that dwell therein.
34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
35He hath turned a wilderness into pools of water, and a dry land into water springs.
35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
36And hath placed there the hungry; and they made a city for their habitation.
36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
37And they sowed fields, and planted vineyards: and they yielded fruit of birth.
37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
38And he blessed them, and they were multiplied exceedingly: and their cattle he suffered not to decrease.
38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
39Then they were brought to be few: and they were afflicted through the trouble of evils and sorrow.
39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
40Contempt was poured forth upon their princes: and he caused them to wander where there was no passing, and out of the way.
40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;
41And he helped the poor out of poverty: and made him families like a flock of sheep.
41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
42The just shall see, and shall rejoice, and all iniquity shall stop their mouth.
42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
43Who is wise, and will keep these things: and will understand the mercies of the Lord?
43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
no verse 44 in this text
44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
no verse 45 in this text
45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
no verse 46 in this text
46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
no verse 47 in this text
47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.