Psalms 41
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Unto the end, understanding for the sons of Core.
1Проводиреві хора. Псальма Давидова. Щасливий, хто про вбогих дбає! В день нещастя спасе його Господь.
2As the hart panteth after the fountains of water; so my soul panteth after thee, O God.
2Господь заступить його і сохранить життє його; він буде на землї щасливий, і ти не віддаси його в руки ворогам зажертим.
3My soul hath thirsted after the strong living God; when shall I come and appear before the face of God?
3Піддержить його Господь на смертному ложі; цїле лїговиско його переміняєш в недузї його.
4My tears have been any bread day and night, whilst it is said to me daily: Where is thy God?
4Я сказав: Господи, змилуйся надо мною! Сцїли душу мою, бо согрішив я проти тебе.
5These things I remembered, and poured out my soul in me: for I shall go over into the place of the wonderful tabernacle, even to the house of God: With the voice of joy and praise; the noise of one feasting.
5Вороги мої розказують лихі речі проти мене: Коли згине він і пропаде імя його?
6Why art thou sad, O my soul? and why dost thou trouble me? Hope in God, for I will still give praise to him: the salvation of my countenance,
6Хто прийде побачитись зо мною, той говорить лукаво; таїть зло в серцї, а, вийшовши, говорить.
7And my God. My soul is troubled within myself: therefore will I remember thee from the land of Jordan and Hermoniim, from the little hill.
7Між собою виговорюють проти мене всї ненависники мої; видумують зло проти мене:
8Deep calleth on deep, at the noise of thy flood-gates. All thy heights and thy billows have passed over me.
8Прийшов конець його; і як повалився, то вже більш не встане.
9In the daytime the Lord hath commanded his mercy; and a canticle to him in the night. With me is prayer to the God of my life.
9Навіть чоловік, що мирно жив зо мною, котрому давав я віру, котрий хлїбом моїм живився, той піднїс пяту проти мене.
10I will say to God: Thou art my support. Why hast thou forgotten me? and why go I mourning, whilst my enemy afflicteth me?
10Ти ж, Господи, змилуйся надо мною і підійми мене, щоб я відплатив їм!
11Whilst my bones are broken, my enemies who trouble me have reproached me; Whilst they say to me day be day: Where is thy God?
11Що ти вподобав мене, дознаюсь після того, як ворог мій не буде втїшатись надо мною.
12Why art thou cast down, O my soul? and why dost thou disquiet me? Hope thou in God, for I will still give praise to him: the salvation of my countenance, and my God.
12Мене ж ти сохраниш задля чистоти моєї, і поставиш мене перед тобою на віки.
no verse 13 in this text
13Благословен будь, Господи, Боже Ізраїля, від віка до віка! Нехай так буде, амінь!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.