Psalms 73
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Understanding for Asaph. O God, why hast thou cast us off unto the end: why is thy wrath enkindled against the sheep of thy pasture?
1Псальма Асафова. Що за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
2Remember thy congregation, which thou hast possessed from the beginning. The sceptre of thy inheritance which thou hast redeemed: mount Sion in which thou hast dwelt.
2А я — мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої.
3Lift up thy hands against their pride unto the end; see what things the enemy hath done wickedly in the sanctuary.
3Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.
4And they that hate thee have made their boasts, in the midst of thy solemnity. They have set up their ensigns for signs,
4Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.
5And they knew not both in the going out and on the highest top. As with axes in a wood of trees,
5Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.
6They have cut down at once the gates thereof, with axe and hatchet they have brought it down.
6Тому бута — намисто їх, а насильства — одежа їх.
7They have set fire to thy sanctuary: they have defiled the dwelling place of thy name on the earth.
7Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.
8They said in their heart, the whole kindred of them together: Let us abolish all the festival days of God from the land.
8Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують.
9Our signs we have not seen, there is now no prophet: and he will know us no more.
9Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.
10How long, O God, shall the enemy reproach: is the adversary to provoke thy name for ever?
10Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком.
11Why dost thou turn away thy hand: and thy right hand out of the midst of thy bosom for ever?
11А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?
12But God is our king before ages: he hath wrought salvation in the midst of the earth.
12Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва.
13Thou by thy strength didst make the sea firm: thou didst crush the heads of the dragons in the waters.
13Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,
14Thou hast broken the heads of the dragon: thou hast given him to be meat for the people of the Ethiopians.
14Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.
15Thou hast broken up the fountains and the torrents: thou hast dried up the Ethan rivers.
15Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.
16Thine is the day, and thine is the night: thou hast made the morning light and the sun.
16І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця.
17Thou hast made all the borders of the earth: the summer and the spring were formed by thee.
17Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.
18Remember this, the enemy hath reproached the Lord: and a foolish people hath provoked thy name.
18На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.
19Deliver not up to beasts the souls that confess to thee: and forget not to the end the souls of thy poor.
19Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.
20Have regard to thy covenant: for they that are the obscure of the earth have been filled with dwellings of iniquity.
20Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.
21Let not the humble be turned away with confusion: the poor and needy shall praise thy name.
21Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,
22Arise, O God, judge thy own cause: remember thy reproaches with which the foolish man hath reproached thee all the day.
22То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою.
23Forget not the voices of thy enemies: the pride of them that hate thee ascendeth continually.
23Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку.
no verse 24 in this text
24Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу.
no verse 25 in this text
25Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втїхи на землї.
no verse 26 in this text
26Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя — Бог по віки.
no verse 27 in this text
27Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе; ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе.
no verse 28 in this text
28Менї ж благо приблизитись до Бога; я покладаю надїю на Господа Бога, щоб проповідувати всї дїла твої.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.