Psalmen 73
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ein Psalm Asaphs. Israel hat dennoch Gott zum Trost, wer nur reines Herzens ist.
1Псальма Асафова. Що за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
2Ich aber hätte schier gestrauchelt mit meinen Füßen; mein Tritt wäre beinahe geglitten.
2А я — мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої.
3Denn es verdroß mich der Ruhmredigen, da ich sah, daß es den Gottlosen so wohl ging.
3Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.
4Denn sie sind in keiner Gefahr des Todes, sondern stehen fest wie ein Palast.
4Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.
5Sie sind nicht in Unglück wie andere Leute und werden nicht wie andere Menschen geplagt.
5Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.
6Darum muß ihr Trotzen köstlich Ding sein, und ihr Frevel muß wohl getan heißen.
6Тому бута — намисто їх, а насильства — одежа їх.
7Ihre Person brüstet sich wie ein fetter Wanst; sie tun, was sie nur gedenken.
7Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.
8Sie achten alles für nichts und reden übel davon und reden und lästern hoch her.
8Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують.
9Was sie reden, daß muß vom Himmel herab geredet sein; was sie sagen, das muß gelten auf Erden.
9Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.
10Darum fällt ihnen ihr Pöbel zu und laufen ihnen zu mit Haufen wie Wasser
10Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком.
11und sprechen: “Was sollte Gott nach jenen fragen? Was sollte der Höchste ihrer achten?”
11А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?
12Siehe, das sind die Gottlosen; die sind glücklich in der Welt und werden reich.
12Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва.
13Soll es denn umsonst sein, daß mein Herz unsträflich lebt und ich meine Hände in Unschuld wasche,
13Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,
14ich bin geplagt täglich, und meine Strafe ist alle Morgen da?
14Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.
15Ich hätte auch schier so gesagt wie sie; aber siehe, damit hätte ich verdammt alle meine Kinder, die je gewesen sind.
15Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.
16Ich dachte ihm nach, daß ich's begreifen möchte; aber es war mir zu schwer,
16І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця.
17bis daß ich ging in das Heiligtum Gottes und merkte auf ihr Ende.
17Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.
18Ja, du setzest sie aufs Schlüpfrige und stürzest sie zu Boden.
18На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.
19Wie werden sie so plötzlich zunichte! Sie gehen unter und nehmen ein Ende mit Schrecken.
19Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.
20Wie ein Traum, wenn einer erwacht, so machst du, Herr, ihr Bild in der Stadt verschmäht.
20Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.
21Da es mir wehe tat im Herzen und mich stach in meine Nieren,
21Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,
22da war ich ein Narr und wußte nichts; ich war wie ein Tier vor dir.
22То стуманїв я і не знав нїчого; став я скотом перед тобою.
23Dennoch bleibe ich stets an dir; denn du hältst mich bei meiner rechten Hand,
23Та при тобі я зостався: ти взяв мене за праву руку.
24du leitest mich nach deinem Rat und nimmst mich endlich in Ehren an.
24Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу.
25Wenn ich nur dich habe, so frage ich nichts nach Himmel und Erde.
25Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втїхи на землї.
26Wenn mir gleich Leib und Seele verschmachtet, so bist du doch, Gott, allezeit meines Herzens Trost und mein Teil.
26Як зотлїє тїло моє і серце моє, то скеля серця мого й доля моя — Бог по віки.
27Denn siehe, die von dir weichen, werden umkommen; du bringest um, alle die von dir abfallen.
27Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе; ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе.
28Aber das ist meine Freude, daß ich mich zu Gott halte und meine Zuversicht setzte auf den Herrn HERRN, daß ich verkündige all dein Tun.
28Менї ж благо приблизитись до Бога; я покладаю надїю на Господа Бога, щоб проповідувати всї дїла твої.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.