Psalmen 59
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ein gülden Kleinod Davids, daß er nicht umkäme, da Saul hinsandte und ließ sein Haus verwahren, daß er ihn tötete. Errette mich, mein Gott, von meinen Feinden und schütze mich vor denen, die sich wider mich setzen.
1Проводиреві хора: „Не пропадеш!‟ Памятна пісня Давидова, як Саул післав стерегти дім його, щоб вбити його. Визволь мене від ворогів моїх, мій Боже! Оборони мене від тих, що встали проти мене.
2Errette mich von den Übeltätern und hilf mir von den Blutgierigen.
2Визволь мене від тих, що роблять беззаконнє, і спаси мене від кровожадних!
3Denn siehe, HERR, sie lauern auf meine Seele; die Starken sammeln sich wider mich ohne meine Schuld und Missetat.
3Ось бо вони чигають на душу мою; сильні збираються на мене не за переступ мій і не за гріх мій, Господи!
4Sie laufen ohne meine Schuld und bereiten sich. Erwache und begegne mir und siehe drein.
4Без вини моєї збігаються і готовляться; встань на поміч менї й поглянь!
5Du, HERR, Gott Zebaoth, Gott Israels, wache auf und suche heim alle Heiden; sei der keinem gnädig, die so verwegene Übeltäter sind. (Sela.)
5Встань, Господи, Боже сил небесних, Боже Ізраїлський, щоб побачити всї ті народи! Не пощади нї одного з тих невірних беззаконників!
6Des Abends heulen sie wiederum wie die Hunde und laufen in der Stadt umher.
6Вечером вертають назад, виють, як собаки, і кругом обходять город.
7Siehe, sie plaudern miteinander; Schwerter sind in ihren Lippen: “Wer sollte es hören?”
7Ось, губами своїми верзяють, мечі в устах їх, бо, думають вони, хто почує?
8Aber du, HERR, wirst ihrer lachen und aller Heiden spotten.
8А ти, Господи, посьмієшся над ними, осоромиш всї народи.
9Vor ihrer Macht halte ich mich zu dir; denn Gott ist mein Schutz.
9Сило моя! До тебе я обертаюсь, ти бо прибіжище моє.
10Gott erzeigt mir reichlich seine Güte; Gott läßt mich meine Lust sehen an meinen Feinden.
10Бог милосердний на зустріч менї вийде; Бог дасть менї втїху над ворогами моїми.
11Erwürge sie nicht, daß es mein Volk nicht vergesse; zerstreue sie aber mit deiner Macht, Herr, unser Schild, und stoße sie hinunter!
11Не повбивай їх, щоб не забув народ мій! Розсип їх потугою своєю, і притисни їх, Господи, защитнику наш!
12Das Wort ihrer Lippen ist eitel Sünde, darum müssen sie gefangen werden in ihrer Hoffart; denn sie reden eitel Fluchen und Lügen.
12За гріхи губ їх, за слова уст їх, нехай спіймаються в гординї своїй, і за проклони і за брехню, котру росказують.
13Vertilge sie ohne alle Gnade; vertilge sie, daß sie nichts seien und innewerden, daß Gott Herrscher sei in Jakob, in aller Welt. (Sela.)
13Зроби конець в яростї, зроби конець, щоб їх більш не було, щоб пізнали, що Бог править над родом Якова аж по край землї.
14Des Abends heulen sie wiederum wie die Hunde und laufen in der Stadt umher.
14А вечером нехай вертають назад, нехай виють, як собаки, і кругом города ходять.
15Sie laufen hin und her um Speise und murren, wenn sie nicht satt werden.
15Нехай шляються за їдою, і неситі ночують.
16Ich aber will von deiner Macht singen und des Morgens rühmen deine Güte; denn du bist mir Schutz und Zuflucht in meiner Not.
16А я про силу твою буду сьпівати, і вранцї прославляти благость твою; ти бо був великою зашитою моєю, і прибіжищем в день тїсноти моєї.
17Ich will dir, mein Hort, lobsingen; denn du, Gott, bist mein Schutz und mein gnädiger Gott.
17Тобї, сило моя, буду сьпівати псальми; Бог бо защита моя, Бог помилує мене.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.