Psalmen 77
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ein Psalm Asaphs für Jeduthun, vorzusingen. Ich schreie mit meiner Stimme zu Gott; zu Gott schreie ich, und er erhört mich.
1Проводиреві хора: під Едутун; псальма Асафова. Голос мій до Бога, я буду взивати; мій голос до Бога, і він вислухає мене.
2In der Zeit der Not suche ich den Herrn; meine Hand ist des Nachts ausgereckt und läßt nicht ab; denn meine Seele will sich nicht trösten lassen.
2В день тїсноти моєї шукав я Господа; простирав в ночі руки мої без устанку; душа моя марно шукала одради.
3Wenn ich betrübt bin, so denke ich an Gott; wenn mein Herz in ängsten ist, so rede ich. (Sela.)
3Спогадав я Господа, і застогнав: став я думати, і знемігся духом.
4Meine Augen hältst du, daß sie wachen; ich bin so ohnmächtig, daß ich nicht reden kann.
4Ти держав повійки очей моїх; я стревожився і відняло менї мову.
5Ich denke der alten Zeit, der vorigen Jahre.
5Спогадав я днї давні, лїта віків минувших.
6Ich denke des Nachts an mein Saitenspiel und rede mit meinem Herzen; mein Geist muß forschen.
6Згадав в ночі піснї мої; думав-гадав я в серцї моїм, і дух мій допитувався:
7Wird denn der Herr ewiglich verstoßen und keine Gnade mehr erzeigen?
7Чи по віки відкине Господь, і не явить більше ласки своєї?
8Ist's denn ganz und gar aus mit seiner Güte, und hat die Verheißung ein Ende?
8Хиба на завсїди конець добротї його? Скіньчились слова з роду в рід?
9Hat Gott vergessen, gnädig zu sein, und seine Barmherzigkeit vor Zorn verschlossen? (Sela.)
9Чи забув Бог милосердуватись? Хиба він зачинив в гнїві милосердє своє?
10Aber doch sprach ich: Ich muß das leiden; die rechte Hand des Höchsten kann alles ändern.
10Тодї сказав я: Нездужаю. Згадаю про лїта правицї Всевишнього,
11Darum gedenke ich an die Taten des HERRN; ja, ich gedenke an deine vorigen Wunder
11Про дїла Господа; про чудеса днедавні згадаю;
12und rede von allen deinen Werken und sage von deinem Tun.
12Буду думати-гадати про всї дїла твої, розмишляти о дїяннях твоїх.
13Gott, dein Weg ist heilig. Wo ist so ein mächtiger Gott, als du, Gott, bist?
13Боже! Дорога твоя у сьвятинї; хто такий Бог великий, як ти, Боже?
14Du bist der Gott, der Wunder tut; du hast deine Macht bewiesen unter den Völkern.
14Ти Бог той, що чудеса творить, ти явив між народами силу твою.
15Du hast dein Volk erlöst mit Macht, die Kinder Jakobs und Josephs. (Sela.)
15Ізбавив народ твій рамям твоїм, синів Якова й Йосифа.
16Die Wasser sahen dich, Gott, die Wasser sahen dich und ängsteten sich, und die Tiefen tobten.
16Тебе побачили води, Боже, води побачили тебе і — злякались; безоднї здрігнулись.
17Die dicken Wolken gossen Wasser, die Wolken donnerten, und die Strahlen fuhren daher.
17Линуло з хмар водою; од тучі роздався голос, і стріли твої миготїли.
18Es donnerte im Himmel, deine Blitze leuchteten auf dem Erdboden; das Erdreich regte sich und bebte davon.
18З вихром розносився голос грому твого, блискавки осьвічували круг земний; земля задрожала і задуднїла.
19Dein Weg war im Meer und dein Pfad in großen Wassern, und man spürte doch deinen Fuß nicht.
19Через море веде дорога твоя й стежки твої, через великі води, і тропи твої невідомі.
20Du führtest dein Volk wie eine Herde Schafe durch Mose und Aaron.
20Ти провадив народ твій як стадо, рукою Мойсея і Аарона.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.