Salmi 77
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1LA mia voce s'indirizza a Dio, ed io grido; La mia voce s'indirizza a Dio, acciocchè egli mi porga l'orecchio.
1Проводиреві хора: під Едутун; псальма Асафова. Голос мій до Бога, я буду взивати; мій голос до Бога, і він вислухає мене.
2Nel giorno della mia distretta, io ho cercato il Signore; Le mie mani sono state sparse qua e là di notte, E non hanno avuta posa alcuna; L'anima mia ha rifiutato d'essere consolata.
2В день тїсноти моєї шукав я Господа; простирав в ночі руки мої без устанку; душа моя марно шукала одради.
3Io mi ricordo di Dio, e romoreggio; Io mi lamento, e il mio spirito è angosciato. (Sela.)
3Спогадав я Господа, і застогнав: став я думати, і знемігся духом.
4Tu hai ritenuti gli occhi miei in continue vegghie; Io son tutto attonito, e non posso parlare.
4Ти держав повійки очей моїх; я стревожився і відняло менї мову.
5Io ripenso a' giorni antichi, Agli anni da lungo tempo passati.
5Спогадав я днї давні, лїта віків минувших.
6Io mi ricordo come già io sonava; Io medito nel mio cuore di notte, E lo spirito mio va investigando.
6Згадав в ночі піснї мої; думав-гадав я в серцї моїм, і дух мій допитувався:
7Il Signore mi rigetterà egli in perpetuo? E non mi gradirà egli giammai più?
7Чи по віки відкине Господь, і не явить більше ласки своєї?
8È la sua benignità venuta meno per sempre mai? È la sua parola mancata per ogni età?
8Хиба на завсїди конець добротї його? Скіньчились слова з роду в рід?
9Iddio ha egli dimenticato di aver pietà? Ha egli serrate per ira le sue compassioni? (Sela.)
9Чи забув Бог милосердуватись? Хиба він зачинив в гнїві милосердє своє?
10Io ho adunque detto: Se io son fiacco, Egli è perchè la destra dell'Altissimo è mutata.
10Тодї сказав я: Нездужаю. Згадаю про лїта правицї Всевишнього,
11Io mi rammemoro le opere del Signore; Perciocchè io mi riduco a memoria le tue maraviglie antiche;
11Про дїла Господа; про чудеса днедавні згадаю;
12E medito tutti i tuoi fatti, E ragiono delle tue operazioni.
12Буду думати-гадати про всї дїла твої, розмишляти о дїяннях твоїх.
13O Dio, le tue vie si veggono nel Santuario; Chi è dio grande, come Iddio?
13Боже! Дорога твоя у сьвятинї; хто такий Бог великий, як ти, Боже?
14Tu sei l'Iddio che fai maraviglie; Tu hai fatta conoscere la tua forza fra i popoli.
14Ти Бог той, що чудеса творить, ти явив між народами силу твою.
15Tu hai, col tuo braccio, riscosso il tuo popolo; I figliuoli di Giacobbe e di Giuseppe. (Sela.)
15Ізбавив народ твій рамям твоїм, синів Якова й Йосифа.
16Le acque ti videro, o Dio; Le acque ti videro, e furono spaventate; Gli abissi eziandio tremarono.
16Тебе побачили води, Боже, води побачили тебе і — злякались; безоднї здрігнулись.
17Le nubi versarono diluvi d'acque; I cieli tuonarono; I tuoi strali eziandio andarono attorno.
17Линуло з хмар водою; од тучі роздався голос, і стріли твої миготїли.
18Il suon de' tuoi tuoni fu per lo giro del cielo ; I folgori alluminarono il mondo; La terra fu smossa, e tremò.
18З вихром розносився голос грому твого, блискавки осьвічували круг земний; земля задрожала і задуднїла.
19La tua via fu per mezzo il mare, E il tuo sentiero per mezzo le grandi acque; E le tue pedate non furono riconosciute.
19Через море веде дорога твоя й стежки твої, через великі води, і тропи твої невідомі.
20Tu conducesti il tuo popolo, come una greggia, Per man di Mosè e d'Aaronne.
20Ти провадив народ твій як стадо, рукою Мойсея і Аарона.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.