Salmi 78
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ASCOLTA, o popol mio, la mia dottrina; Porgete gli orecchi alle parole della mia bocca.
1Наука Асафа. Слухай, народе мій, науки моєї! Прихилїть ухо ваше до слів уст моїх!
2Io aprirò la mia bocca in sentenza; Io sgorgherò detti notevoli di cose antiche;
2Вітворю уста до приповістї, роскажу загадки з перед віків давних;
3Le quali noi abbiamo udite, e sappiamo, E le quali i nostri padri ci han raccontate.
3Про котрих ми чули і знаємо, і що їх розсказували нам батьки наші.
4Noi non le celeremo a' lor figliuoli, alla generazione a venire; Noi racconteremo le lodi del Signore, E la sua forza, e le sue maraviglie ch'egli ha fatte.
4Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потугу, і чудеса, котрі він сотворив.
5Egli ha fermata la testimonianza in Giacobbe, Ed ha posta la Legge in Israele; Le quali egli comandò a' nostri padri di fare assapere a' lor figliuoli;
5Він бо поставив сьвідченнє своє в Якові, і положив закон в Ізраїлї, заповідаючи батькам нашим, щоб синам своїм переказали.
6Acciocchè la generazione a venire, i figliuoli che nascerebbero, le sapessero, E si mettessero a narrar le a' lor figliuoli;
6Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали,
7E ponessero in Dio la loro speranza, E non dimenticassero le opere di Dio. Ed osservassero i suoi comandamenti;
7Щоб на Бога вповали, і про дїла Божі не забували, і заповідї його сповняли,
8E non fossero come i lor padri, Generazione ritrosa e ribella; Generazione che non dirizzò il cuor suo, Il cui spirito non fu leale inverso Dio.
8І не були, як батьки їх, рід непокірний і ворохобливий, рід, що не статкував серцем, котрого дух не був вірний Богу.
9I figliuoli di Efraim, gente di guerra, buoni arcieri, Voltarono le spalle al dì della battaglia.
9Сини Ефремові, оружні сагайдачні, кинулись назад в день бою.
10Non avevano osservato il patto di Dio, Ed avevano ricusato di camminar nella sua Legge;
10Не сповнили завіту Божого, і не схотїли ходити в законї його.
11Ed avevano dimenticate le sue opere, E le maraviglie ch'egli aveva lor fatte vedere.
11Забули дїла його і чудеса його, котрі явив їм.
12Egli aveva fatti miracoli in presenza de' padri loro, Nel paese di Egitto, nel territorio di Soan.
12Він сотворив чудеса перед батьками їх, в землї Египецькій, на полї Зоан.
13Egli aveva fesso il mare, e li aveva fatti passare per mezzo; Ed aveva fermate le acque come un mucchio.
13Він роздїлив море, і дав їм перейти, звелївши водам загатою, як ті вали, стояти.
14E li aveva condotti di giorno colla nuvola, E tutta notte colla luce del fuoco.
14І провадив їх в день під хмарою, і цїлу ніч при сьвітлї огня.
15Egli aveva schiantate le rupi nel deserto, E li aveva copiosamente abbeverati, come di gorghi;
15Пробивав скелю в пустинї, і щедро, як з глибинї, напував їх.
16Ed aveva fatto uscir de' ruscelli della roccia, E colare acque, a guisa di fiumi.
16Велїв потокам із скелї плисти, і водї річками збігати.
17Ma essi continuarono a peccar contro a lui, Provocando l'Altissimo a sdegno nel deserto;
17Вони ж не покидали проти його грішити, і Всевишнього в пустинї гнївити.
18E tentarono Iddio nel cuor loro, Chiedendo vivanda a lor voglia;
18І скушали Бога в серцях своїх, просячи поживи для похотї своєї.
19E parlarono contro a Dio, E dissero: Potrebbe Iddio Metterci tavola nel deserto?
19І говорили вони проти Бога, кажучи: Чи може Бог приготовити стіл у пустинї?
20Ecco, egli percosse la roccia, e ne colarono acque, E ne traboccarono torrenti; Potrebbe egli eziandio dar del pane, O apparecchiar della carne al suo popolo?
20Бач, скелю пробив він, і бризнула вода, і заклекотїли потоки; чи зможе він дати хлїба? Або чи дасть мяса народові свому?
21Perciò, il Signore, avendoli uditi, si adirò fieramente; Ed un fuoco si accese contro a Giacobbe, Ed anche l'ira gli montò contro ad Israele;
21Тим то, як почув Господь, розгнївився і поломя запалало проти синів Якова, і гнїв піднявся проти Ізраїля.
22Perciocchè non avevano creduto in Dio, E non si erano confidati nella sua salvazione;
22Бо не вірили вони Богові, і не вповали на спасеннє його.
23E pure egli aveva comandato alle nuvole di sopra, Ed aveva aperte le porte del cielo;
23А все ж таки повелїв він в горі хмарам, і відчинив двері небесні,
24Ed aveva fatta piovere sopra loro la manna da mangiare, Ed aveva loro dato del frumento del cielo.
24І велївши, щоб падала манна на поживу їм, дав їм хлїба небесного.
25L'uomo mangiò del pane degli Angeli; Egli mandò loro della vivanda a sazietà.
25Хлїбом сильних живився чоловік, страви післав їм подостатком.
26Egli fece levar nel cielo il vento orientale, E per la sua forza addusse l'Austro;
26Післав від сходу вітра з неба, і силою своєю пригнав вітра з полудня.
27E fece piover sopra loro della carne, a guisa di polvere; Ed uccelli, a giusa della rena del mare.
27І велїв, щоб падало мясо між них, як порошня, і птаство піряте, як пісок морський,
28E li fece cadere in mezzo al lor campo, D'intorno a' lor padiglioni.
28І велїв падати серед табору їх, кругом домівок їх.
29Ed essi mangiarono, e furono grandemente satollati; E Iddio fece lor venire ciò che desideravano.
29І їли до сита дуже, і доставив їм, чого забаглося.
30Essi non si erano ancora stolti dalla lor cupidigia; Avevano ancora il cibo loro nella bocca,
30Та ще не одвернулись від забаганок своїх, ще була страва їх в губах їх,
31Quando l'ira montò a Dio contro a loro, Ed uccise i più grassi di loro, Ed abbattè la scelta d'Israele.
31Як піднявся гнїв Бога на них, і став він губити зміж сильних їх, і повалив вибраних Ізраїлевих.
32Con tutto ciò peccarono ancora, E non credettero alle sue maraviglie.
32Та ще й тодї вони грішити не переставали, і в чудеса його не вірували.
33Laonde egli consumò i lor giorni in vanità, E gli anni loro in ispaventi.
33І дав їм коротати днї свої в марнотї, і лїта свої в страху.
34Quando egli li uccideva, essi lo richiedevano, E ricercavano di nuovo Iddio.
34Коли вбивав їх, то шукали його і навертались, і благали Бога пильно.
35E si ricordavano che Iddio era la lor Rocca, E che l'Iddio altissimo era il lor Redentore.
35І спогадали вони, що Бог скеля їх, і Бог всевишнїй — спаситель їх.
36Ma lo lusingavano colla lor bocca, E gli mentivano colla lor lingua;
36І притворялись перед ним устами своїми, і брехали язиком своїм.
37E il cuor loro non era diritto inverso lui, E non erano leali nel suo patto.
37Серце бо їх не статкувало перед ним, завіту його вірно вони не сповняли.
38E pure egli, che è pietoso, purgò la loro iniquità, e non li distrusse; E più e più volte racquetò l'ira sua, e non commosse tutto il suo cruccio;
38Але він змилосердився, він простив неправоту, і не запропастив їх; і часто одвертав гнїв свій, не дав попусту яростї своїй.
39E si ricordò ch'erano carne; Un fiato che passa, e non ritorna.
39І спогадав, що вони тїло, вітер, що проходить, і не вертає.
40Quante volte lo provocarono essi a sdegno nel deserto, E lo contristarono nella solitudine!
40Скілько то разів сердили вони його в пустинї, приводили в степах до смутку.
41E tornarono a tentare Iddio, E limitarono il Santo d'Israele.
41І знов, скушаючи Бога, завдали жалю сьвятому Ізраїля.
42Essi non si erano ricordati della sua mano, Nè del giorno nel quale li aveva riscossi dal nemico.
42Не спогадали вони руки його, дня того, як вислобонив їх від гнобителя.
43(Come egli aveva eseguiti i suoi segni in Egitto, E i suoi miracoli nel territorio di Soan.
43Як явив знаки свої в Египтї і чудеса свої на полях Зоан:
44Ed aveva cangiati i fiumi, e i rivi degli Egizi in sangue, Talchè essi non ne potevano bere.
44Він перемінив у кров ріки їх, так що не змогли пити води текучої.
45Ed aveva mandata contro a loro una mischia d'insetti che li mangiarono; E rane, che li distrussero.
45Допустив на них собачі мухи, щоб кусали їх, і жаби, щоб губили їх.
46Ed aveva dati i lor frutti a' bruchi, E le lor fatiche alle locuste.
46Плоди їх віддав гусеницям, і працю їх саранї.
47Ed aveva guastate le lor vigne colla gragnuola, E i lor sicomori colla tempesta.
47Виногради їх побив градом, а садовину-морву ожеледдю.
48Ed aveva dati alla grandine i lor bestiami, E le lor gregge a' folgori.
48І віддав скотину їх градові, а отарі їх блискавкам.
49Ed aveva mandato sopra loro l'ardore della sua ira, Indegnazione, cruccio e distretta; Una mandata d'angeli maligni.
49Післав на них жар гнїву свого, лютість і ярість і горе, юрбу ангелів нещастя.
50Ed aveva appianato il sentiero alla sua ira, E non aveva scampata l'anima loro dalla morte, Ed aveva dato il lor bestiame alla mortalità.
50Дав попуст гнїву свому, не зберіг душі їх від смертї, і життя їх віддав чумі.
51Ed aveva percossi tutti i primogeniti in Egitto, E le primizie della forza ne' tabernacoli di Cam.
51І побив всїх первороднїв в Египтї, первенцїв сили у Хамових шатрах.
52E ne aveva fatto partire il suo popolo, a guisa di pecore; E l'aveva condotto per lo deserto, come una mandra.
52І велїв народові свому, як вівцї, пускатись в дорогу, і вів їх, як стадо, в пустинї.
53E l'aveva guidato sicuramente, senza spavento; E il mare aveva coperti i lor nemici.
53І провадив їх безпечно, нїчого було їм боятись; а ворогів їх море покрило.
54Ed egli li aveva introdotti nella contrada della sua santità, Nel monte che la sua destra ha conquistato.
54І привів їх до гряницї сьвятинї своєї, до гори тої, котру здобула правиця його.
55Ed aveva scacciate le nazioni d'innanzi a loro, E le aveva fatte loro scadere in sorte di eredità, Ed aveva stanziate le tribù d'Israele nelle loro stanze.)
55І порозганяв народи перед ними, жеребом розпаював наслїддє, і поселив у шатрах їх поколїння Ізраїлеві.
56Ed avevano tentato, e provocato a sdegno l'Iddio altissimo, E non avevano osservate le sue testimonianze.
56Але вони скушали і сердили Бога всевишнього, і сьвідчень його не додержували.
57Anzi si erano tratti indietro, E si erano portati dislealmente, Come i lor padri; E si erano rivolti come un arco fallace;
57Відступили і спроневірились, як батьки їх, вивернулись, як лук зрадливий.
58E l'avevano provocato ad ira co' loro alti luoghi, E commosso a gelosia colle loro sculture.
58Розсердили його горбищами своїми, образами своїми вразили його.
59Iddio aveva udite queste cose , e se n'era gravemente adirato, Ed aveva grandemente disdegnato Israele.
59Бог почув і розлютився, і зовсїм відкинув Ізраїля.
60Ed aveva abbandonato il tabernacolo di Silo; Il padiglione ch'egli aveva piantato per sua stanza fra gli uomini.
60І покинув домівку Силомську, намет, що між людьми поставив його.
61Ed aveva abbandonata la sua forza, ad esser menata in cattività, E la sua gloria in man del nemico.
61І віддав в неволю силу свою, і славу свою в руки напасників.
62Ed aveva dato il suo popolo alla spada, E si era gravemente adirato contro alla sua eredità.
62І віддав під меча нарід свій, і розлютився на наслїддє своє.
63Il fuoco aveva consumati i suoi giovani; E le sue vergini non erano state lodate.
63Огонь пожер молодцїв їх, а дївчатам їх не сьпівали весїльних;
64I suoi sacerdoti erano caduti per la spada; E le sue vedove non avevano pianto.
64Сьвященники їх полягли під мечем, а вдовицям їх нїколи було заплакати.
65Poi il Signore si risvegliò, Come uno che fosse stato addormentato; Come un uomo prode, che dà gridi dopo il vino.
65Тодї пробудився Господь, мов би спячий, як лицарь, що вином покріпившись, гукає.
66E percosse i suoi nemici da tergo, E mise loro addosso un eterno vituperio.
66І побив ворогів своїх на стрімголов, завдав їм вічний сором.
67Ed avendo riprovato il tabernacolo di Giuseppe, E non avendo eletta la tribù di Efraim;
67І погордував шатром Йосифа, і не вибрав поколїння Ефремового;
68Egli elesse la tribù di Giuda; Il monte di Sion, il quale egli ama.
68Тілько вибрав Юдин рід, гору Сион, що полюбив її.
69Ed edificò il suo santuario, a guisa di palazzi eccelsi; Come la terra ch 'egli ha fondata in perpetuo.
69І збудував він сьвятиню, як гора високу, як земля, що на віки утвердив її.
70Ed elesse Davide, suo servitore, E lo prese dalle mandre delle pecore.
70І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від отар овечих;
71Di dietro alle bestie allattanti Egli lo condusse a pascer Giacobbe, suo popolo; Ed Israele sua eredità.
71Із за кормлящих овець покликав його, пасти Якова, свій народ, і Ізраїля, наслїддє своє.
72Ed egli li pasturò, secondo l'integrità del suo cuore; E li guidò, secondo il gran senno delle sue mani.
72І він пас їх в чистотї серця свого, і розумними руками провадив їх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.