Salmi 44
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1O DIO, noi abbiamo udite colle nostre orecchie, I nostri padri ci hanno raccontate Le opere che tu operasti a' dì loro, A' dì antichi.
1Проводиреві хора: Синам Корея в науку. Боже, ми чули слухами нашими, батьки наші розказували нам про велике дїло, що зробив єси за часів їх, в давні давна.
2Tu, col la tua mano, scacciasti le genti, e piantasti i nostri padri; Tu disertasti le nazioni, e propagginasti i nostri padri .
2Ти вигнав народи рукою твоєю, а їх осадив; знищив народи, а їх розмножив.
3Perciocchè essi non conquistarono il paese colla loro spada, E il braccio loro non li salvò; Anzi la tua destra, e il tuo braccio, e la luce del tuo volto; Perciocchè tu li gradivi.
3Не мечем бо своїм вони землю забрали, і не їх рука спасла їх, а твоя правиця і твоє рамя, і сьвітло лиця твого; ти бо вподобав їх.
4Tu, o Dio, sei lo stesso mio Re; Ordina le salvazioni di Giacobbe.
4Ти сам єси царь мій, о Боже; звели спасеннє Якова!
5Per te noi cozzeremo i nostri nemici; Nel tuo Nome noi calpesteremo coloro che si levano contro a noi.
5Через тебе побьємо гнобителїв наших; через імя твоє розтопчемо тих, що проти нас встали.
6Perciocchè io non mi confido nel mio arco, E la mia spada non mi salverà.
6Не вповаю бо на лука мого, і не спасе мене меч мій.
7Anzi tu ci salverai da' nostri nemici, E renderai confusi quelli che ci odiano.
7Ти бо спасаєш нас від гнобителїв наших і посоромляєш ненавидників наших.
8Noi ci glorieremo tuttodì in Dio, E celebreremo il tuo Nome in perpetuo. (Sela.)
8Богом хвалимося цїлий день, і імя твоє будем прославляти по віки.
9E pure tu ci hai scacciati, e ci hai svergognati; E non esci più co' nostri eserciti.
9А тепер ти нас відкинув і засоромив, і не виступив з військами нашими.
10Tu ci hai fatto voltar le spalle dinanzi al nemico; E quelli che ci odiano ci hanno predati.
10Ти допустив, щоб ми назад ступали перед гонительом, а ненавидники наші щоб нас для себе рабували.
11Tu ci hai ridotti ad esser come pecore da mangiare; E ci hai dispersi fra le genti.
11Віддав єси нас, неначе вівцї на жир, і розсипав нас між народи.
12Tu hai venduto il tuo popolo senza danari, E non hai fatto alcuno avanzo de' lor prezzi.
12Продав єси народ твій без користї, не поставивши за його цїни високої.
13Tu ci hai posti in vituperio appresso i nostri vicini, In beffa, e in ischerno a quelli che stanno d'intorno a noi.
13Ти віддав нас на погорду сусїдам нашим, на сьміховиско і наругу тим, що кругом нас.
14Tu ci hai messi ad essere proverbiati fra le genti, Ed hai fatto che ci è scosso il capo contro fra i popoli.
14Зробив нас поговоркою між народами, щоб люде хитали головами.
15Il mio vituperio è tuttodì davanti a me, E la vergogna della mia faccia mi ha coperto,
15Цїлий день передо мною мій сором, і встид лиця мого покрив мене,
16Per la voce del vituperatore e dell'oltraggiatore; Per cagione del nemico e del vendicatore.
16Задля голосу ругателя і хулителя, задля ворога і мстителя.
17Tutto questo ci è avvenuto, e non però ti abbiamo dimenticato, E non ci siam portati dislealmente contro al tuo patto.
17Се все впало на нас, та ми не забули тебе, і не спроневірились завіту твому.
18Il cuor nostro non si è rivolto indietro, E i nostri passi non si sono sviati da' tuoi sentieri;
18Не відвернулось серце наше, і не зійшли стопи наші з дороги твоєї;
19Quantunque tu ci abbi tritati, e messi in luogo di sciacalli; E ci abbi coperti d'ombra di morte.
19Хоч ти розтер нас на місцї людожерів, і покрив нас тїнню смертї.
20Se noi avessimo dimenticato il Nome dell'Iddio nostro, Ed avessimo stese le mani ad alcun dio strano,
20Коли б ми забули імя Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого.
21Iddio non ne farebbe egli inchiesta? Conciossiachè egli conosca i segreti del cuore.
21То чи не провідав би се Бог? Знає бо він тайни серця.
22Anzi, per cagion tua siamo uccisi tuttodì, Siam reputati come pecore da macello.
22Але ж задля тебе вбивають нас цїлий день, вважають нас, як овечок на зарізь.
23Risvegliati; perchè dormi, Signore? Destati, non iscacciar ci in perpetuo.
23Пробудися! Чого спиш, Господи? Встань, не відкидай нас на віки.
24Perchè nascondi la tua faccia? Perchè dimentichi la nostra afflizione e la nostra oppressione?
24Чого закриваєш лице твоє, забуваєш за горе наше і тїсноту нашу.
25Conciossiachè la nostra anima sia abbassata fin nella polvere, E il nostro ventre sia attaccato alla terra.
25Бо душа наша кинута між порохи а черево наше до землї прилипло.
26Levati in nostro aiuto, E riscuotici, per amor della tua benignità.
26Встань на поміч нам, і спаси нас задля милосердя твого!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.