Psalms 44
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1We have heard with our ears, O God, our fathers have told us, what work thou didst in their days, in the times of old.
1Проводиреві хора: Синам Корея в науку. Боже, ми чули слухами нашими, батьки наші розказували нам про велике дїло, що зробив єси за часів їх, в давні давна.
2How thou didst drive out the heathen with thy hand, and plantedst them; how thou didst afflict the people, and cast them out.
2Ти вигнав народи рукою твоєю, а їх осадив; знищив народи, а їх розмножив.
3For they got not the land in possession by their own sword, neither did their own arm save them: but thy right hand, and thine arm, and the light of thy countenance, because thou hadst a favour unto them.
3Не мечем бо своїм вони землю забрали, і не їх рука спасла їх, а твоя правиця і твоє рамя, і сьвітло лиця твого; ти бо вподобав їх.
4Thou art my King, O God: command deliverances for Jacob.
4Ти сам єси царь мій, о Боже; звели спасеннє Якова!
5Through thee will we push down our enemies: through thy name will we tread them under that rise up against us.
5Через тебе побьємо гнобителїв наших; через імя твоє розтопчемо тих, що проти нас встали.
6For I will not trust in my bow, neither shall my sword save me.
6Не вповаю бо на лука мого, і не спасе мене меч мій.
7But thou hast saved us from our enemies, and hast put them to shame that hated us.
7Ти бо спасаєш нас від гнобителїв наших і посоромляєш ненавидників наших.
8In God we boast all the day long, and praise thy name for ever. Selah.
8Богом хвалимося цїлий день, і імя твоє будем прославляти по віки.
9But thou hast cast off, and put us to shame; and goest not forth with our armies.
9А тепер ти нас відкинув і засоромив, і не виступив з військами нашими.
10Thou makest us to turn back from the enemy: and they which hate us spoil for themselves.
10Ти допустив, щоб ми назад ступали перед гонительом, а ненавидники наші щоб нас для себе рабували.
11Thou hast given us like sheep appointed for meat; and hast scattered us among the heathen.
11Віддав єси нас, неначе вівцї на жир, і розсипав нас між народи.
12Thou sellest thy people for nought, and dost not increase thy wealth by their price.
12Продав єси народ твій без користї, не поставивши за його цїни високої.
13Thou makest us a reproach to our neighbours, a scorn and a derision to them that are round about us.
13Ти віддав нас на погорду сусїдам нашим, на сьміховиско і наругу тим, що кругом нас.
14Thou makest us a byword among the heathen, a shaking of the head among the people.
14Зробив нас поговоркою між народами, щоб люде хитали головами.
15My confusion is continually before me, and the shame of my face hath covered me,
15Цїлий день передо мною мій сором, і встид лиця мого покрив мене,
16For the voice of him that reproacheth and blasphemeth; by reason of the enemy and avenger.
16Задля голосу ругателя і хулителя, задля ворога і мстителя.
17All this is come upon us; yet have we not forgotten thee, neither have we dealt falsely in thy covenant.
17Се все впало на нас, та ми не забули тебе, і не спроневірились завіту твому.
18Our heart is not turned back, neither have our steps declined from thy way;
18Не відвернулось серце наше, і не зійшли стопи наші з дороги твоєї;
19Though thou hast sore broken us in the place of dragons, and covered us with the shadow of death.
19Хоч ти розтер нас на місцї людожерів, і покрив нас тїнню смертї.
20If we have forgotten the name of our God, or stretched out our hands to a strange god;
20Коли б ми забули імя Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого.
21Shall not God search this out? for he knoweth the secrets of the heart.
21То чи не провідав би се Бог? Знає бо він тайни серця.
22Yea, for thy sake are we killed all the day long; we are counted as sheep for the slaughter.
22Але ж задля тебе вбивають нас цїлий день, вважають нас, як овечок на зарізь.
23Awake, why sleepest thou, O Lord? arise, cast us not off for ever.
23Пробудися! Чого спиш, Господи? Встань, не відкидай нас на віки.
24Wherefore hidest thou thy face, and forgettest our affliction and our oppression?
24Чого закриваєш лице твоє, забуваєш за горе наше і тїсноту нашу.
25For our soul is bowed down to the dust: our belly cleaveth unto the earth.
25Бо душа наша кинута між порохи а черево наше до землї прилипло.
26Arise for our help, and redeem us for thy mercies’ sake.
26Встань на поміч нам, і спаси нас задля милосердя твого!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.