Psalms 109
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Hold not thy peace, O God of my praise;
1Проводиреві; псальма Давидова. Боже, хвало моя, не мовчи!
2For the mouth of the wicked and the mouth of the deceitful are opened against me: they have spoken against me with a lying tongue.
2Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.
3They compassed me about also with words of hatred; and fought against me without a cause.
3Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.
4For my love they are my adversaries: but I give myself unto prayer.
4За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.
5And they have rewarded me evil for good, and hatred for my love.
5А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.
6Set thou a wicked man over him: and let Satan stand at his right hand.
6Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.
7When he shall be judged, let him be condemned: and let his prayer become sin.
7Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.
8Let his days be few; and let another take his office.
8Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!
9Let his children be fatherless, and his wife a widow.
9Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!
10Let his children be continually vagabonds, and beg: let them seek their bread also out of their desolate places.
10Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!
11Let the extortioner catch all that he hath; and let the strangers spoil his labour.
11Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!
12Let there be none to extend mercy unto him: neither let there be any to favour his fatherless children.
12Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!
13Let his posterity be cut off; and in the generation following let their name be blotted out.
13Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!
14Let the iniquity of his fathers be remembered with the LORD ; and let not the sin of his mother be blotted out.
14Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!
15Let them be before the LORD continually, that he may cut off the memory of them from the earth.
15Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!
16Because that he remembered not to shew mercy, but persecuted the poor and needy man, that he might even slay the broken in heart.
16Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.
17As he loved cursing, so let it come unto him: as he delighted not in blessing, so let it be far from him.
17Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
18As he clothed himself with cursing like as with his garment, so let it come into his bowels like water, and like oil into his bones.
18Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
19Let it be unto him as the garment which covereth him, and for a girdle wherewith he is girded continually.
19Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
20Let this be the reward of mine adversaries from the LORD , and of them that speak evil against my soul.
20Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
21But do thou for me, O GOD the Lord, for thy name’s sake: because thy mercy is good, deliver thou me.
21Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
22For I am poor and needy, and my heart is wounded within me.
22Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
23I am gone like the shadow when it declineth: I am tossed up and down as the locust.
23Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
24My knees are weak through fasting; and my flesh faileth of fatness.
24Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
25I became also a reproach unto them: when they looked upon me they shaked their heads.
25І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
26Help me, O LORD my God: O save me according to thy mercy:
26Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
27That they may know that this is thy hand; that thou, LORD , hast done it.
27Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
28Let them curse, but bless thou: when they arise, let them be ashamed; but let thy servant rejoice.
28Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!
29Let mine adversaries be clothed with shame, and let them cover themselves with their own confusion, as with a mantle.
29Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.
30I will greatly praise the LORD with my mouth; yea, I will praise him among the multitude.
30Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.
31For he shall stand at the right hand of the poor, to save him from those that condemn his soul.
31Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.