Psalms 137
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1By the rivers of Babylon, there we sat down, yea, we wept, when we remembered Zion.
1Над ріками Вавилона, там сидїли ми і плакали, як Сиона спогадали.
2We hanged our harps upon the willows in the midst thereof.
2На вербах її повішали ми псалтирі наші.
3For there they that carried us away captive required of us a song; and they that wasted us required of us mirth, saying , Sing us one of the songs of Zion.
3Там бо захотїли від нас слова піснї і радостї ті, що в неволю нас забрали, знущались над нами: „Нуте, засьпівайте нам пісень Сионських!‟
4How shall we sing the LORD’s song in a strange land?
4Як же нам пісень Господнїх на чужій землї сьпівати?
5If I forget thee, O Jerusalem, let my right hand forget her cunning .
5Коли забуду тебе, Ерусалими, нехай праву руку мою віднїме в мене!
6If I do not remember thee, let my tongue cleave to the roof of my mouth; if I prefer not Jerusalem above my chief joy.
6Нехай язик мій прилипне до гортанї моєї, коли не згадаю тебе, як не поставлю Єрусалима над усї радощі мої!
7Remember, O LORD , the children of Edom in the day of Jerusalem; who said, Rase it , rase it, even to the foundation thereof.
7Не забудь, Господи, день Єрусалима синам Едомським, що кричали: Руйнуйте, до нащадку його руйнуйте!
8O daughter of Babylon, who art to be destroyed; happy shall he be , that rewardeth thee as thou hast served us.
8О дочко Вавилона, ти окаянна! Щасливий, хто відплатить тобі все, що ти заподїяла нам.
9Happy shall he be , that taketh and dasheth thy little ones against the stones.
9Щасливий, хто, вхопивши дїточок твоїх, розібє їх о камінь!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.