Псалми 137
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1На водама вавилонским сеђасмо и плакасмо опомињући се Сиона.
1Над ріками Вавилона, там сидїли ми і плакали, як Сиона спогадали.
2О врбама сред њега вешасмо харфе своје.
2На вербах її повішали ми псалтирі наші.
3Онде искаху који нас заробише да певамо, и који нас оборише да се веселимо: „Певајте нам песму сионску.”
3Там бо захотїли від нас слова піснї і радостї ті, що в неволю нас забрали, знущались над нами: „Нуте, засьпівайте нам пісень Сионських!‟
4Како ћемо певати песму Господњу у земљи туђој?
4Як же нам пісень Господнїх на чужій землї сьпівати?
5Ако заборавим тебе, Јерусалиме, нека ме заборави десница моја.
5Коли забуду тебе, Ерусалими, нехай праву руку мою віднїме в мене!
6Нека прионе језик мој за уста моја, ако тебе не успамтим, ако не уздржим Јерусалима сврх весеља свог.
6Нехай язик мій прилипне до гортанї моєї, коли не згадаю тебе, як не поставлю Єрусалима над усї радощі мої!
7Напомени, Господе, синовима Едомовим дан јерусалимски, кад говорише: Раскопајте, раскопајте га до темеља.
7Не забудь, Господи, день Єрусалима синам Едомським, що кричали: Руйнуйте, до нащадку його руйнуйте!
8Кћери вавилонска, крвницо, благо ономе ко ти плати за дело које си нама учинила!
8О дочко Вавилона, ти окаянна! Щасливий, хто відплатить тобі все, що ти заподїяла нам.
9Благо ономе који узме и разбије децу твоју о камен.
9Щасливий, хто, вхопивши дїточок твоїх, розібє їх о камінь!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.