Псалми 89
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Милости ћу Господње певати увек, од колена на колено јављаћу истину Твоју устима својим.
1На науку; від Етана Езрагітського. Про милостї Господа буду сьпівати по віки, з роду в рід устами моїми звіщати вірність твою.
2Јер знам да је зававек основана милост, и на небесима да си утврдио истину своју, рекавши:
2Я бо сказав собі, що на віки основана милість, і на небесах утвердиш вірність твою.
3„Учиних завет с избраним својим, заклех се Давиду, слузи свом:
3Зробив я завіт з вибраньцем моїм; я клявся перед Давидом, слугою моїм:
4Довека ћу утврђивати семе твоје и престо твој уређивати од колена до колена.”
4На віки забезпечу насїннє твоє, і на всї роди престіл твій збудую.
5Небо казује чудеса Твоја, Господе, и истину Твоју сабор светих.
5І небеса прославлять чудеса твої, Господи, і вірність твою в зборі сьвятих.
6Јер ко је над облацима раван Господу? Ко ће се изједначити с Господом међу синовима Божијим?
6Кого бо над облаками рівняти з Господом? Хто між синами потужних рівня Господеві?
7Богу се ваља клањати на сабору светих, страшнији је од свих који су око Њега.
7Бог вельми страшний в громадї сьвятих, і страшний над усїма, що кругом його.
8Господе, Боже над војскама! Ко је силан као Ти, Боже? И истина је Твоја око Тебе.
8Господи, Боже сил небесних, хто потужний, як ти, Господи? І вірність твоя кругом тебе.
9Ти владаш над силом морском; кад подигне вале своје, Ти их укроћаваш.
9Ти правиш над бурханнєм моря; підіймуться филї його, — ти втихомиряєш їх.
10Ти си оборио охоли Мисир као рањеника, крепком мишицом својом расејао си непријатеље своје.
10Ти розтоптав Египет, як вбитого; сильним рамям твоїм розсипав ворогів твоїх.
11Твоје је небо и Твоја је земља; Ти си саздао васиљену и шта је год у њој.
11Твої небеса і земля твоя; земного круга і всю повню його ти основав єси.
12Север и југ Ти си створио, Тавор и Ермон о Твом се имену радује.
12Північ і полудень — ти сотворив їх; Табор і Гермон торжествують задля імені твого.
13Твоја је мишица крепка, силна је рука Твоја, и висока десница Твоја.
13Рамя твоє потужне, рука твоя сильна, висока правиця твоя.
14Благост је и правда подножје престолу Твом, милост и истина иде пред лицем Твојим.
14Справедливість і суд — підвалини твого престолу; милість і правда йдуть перед лицем твоїм.
15Благо народу који зна трубну поклич! Господе! У светлости лица Твог они ходе;
15Щасливий нарід, що розуміє голос твій торжествуючий! Господи, при сьвітлї лиця твого вони ходити будуть.
16Именом се Твојим радују сав дан, и правдом Твојом узвишују се.
16Твоїм імям радуються цїлий день, і справедливостю твоєю будуть возвисшені.
17Јер си Ти красота силе њихове, и по милости Твојој узвишује се рог наш.
17Ти бо єси окраса сили їх, і благоволеннєм твоїм піднесеться ріг наш;
18Јер је од Господа одбрана наша, и од Светог Израиљевог цар наш.
18Бо Господь щит наш, і сьвятий Ізраїля царь наш.
19Тада си говорио у утвари вернима својим, и рекао: „Послах помоћ јунаку, узвисих избраног свог из народа.
19Тодї говорив ти у видїнню про твого праведника і сказав: Положив я поміч на потужного, я вивисшив вибранця з народу.
20Нађох Давида, слугу свог, светим уљем својим помазах га.
20Знайшов Давида, слугу мого, сьвятим миром моїм помазав його.
21Рука ће моја бити једнако с њим, и мишица моја крепиће га.
21З ним буде кріпко рука моя, і рамя моє дасть йому силу.
22Неће га непријатељ надвладати, и син безакоња неће му досадити.
22Не подужає його ворог, і син несправедливостї не буде гнобити його;
23Потрћу пред лицем његовим непријатеље његове, и ненавиднике његове поразићу.
23Я розітру перед очима його напасників, і поражу ненависників його.
24Истина је моја и милост моја с њим; и у моје име узвисиће се рог његов.
24А моя вірність і моя милість буде з ним, і моїм імям буде возвисшений ріг його.
25Пружићу на море руку његову, и на реке десницу његову.
25Положу руку його на море, а правицю його на ріки.
26Он ће ме звати: Ти си Отац мој, Бог мој и град спасења мог.
26Він буде звати мене: Ти єси батько мій, Бог мій і скеля спасення мого!
27И ја ћу га учинити првенцем, вишим од царева земаљских.
27І зроблю його первородним, найвисшим над царями землї.
28Довека ћу му хранити милост своју, и завет је мој с њим веран.
28По віки сохраню милість мою до него, і заповіт мій з ним не зміниться.
29Продужићу семе његово довека, и престо његов као дане небеске.
29І посаджу насїннє його на віки, і престіл його, як днї небесні.
30Ако синови његови оставе закон мој, и не узиду у заповестима мојим;
30Коли сини покинуть закон мій, і не будуть ходити в присудах моїх,
31Ако погазе уредбе моје, и заповести моје не сачувају,
31Коли осквернять установи мої, і заповідї мої не будуть хоронити,
32Онда ћу их покарати прутом за непокорност, и ранама за безакоње њихово;
32То жезлом покараю переступи їх, і ударами несправедливість їх,
33Али милости своје нећу узети од њега, нити ћу преврнути истином својом;
33Але милостї моєї, не одійму від його, і не кину вірностї моєї.
34Нећу погазити завет свој, и шта је изашло из уста мојих нећу порећи.
34Не зневажу заповіту мого і не зміню, що вийшло з уст моїх.
35Једном се заклех светошћу својом; зар да слажем Давиду?
35Один раз поклявся я сьвятостю моєю: Не злукавлю перед Давидом!
36Семе ће његово трајати довека, и престо његов као сунце преда мном;
36Насїннє його буде по віки, і престіл його, як сонце передо мною;
37Он ће стајати увек као месец и верни сведок у облацима.”
37Як місяць, так буде він стояти вічно, а сьвідок на облаках вірний.
38А сад си одбацио и занемарио, разгневио си се на помазаника свог;
38Тепер же ти відкинув і відрікся, розгнївився вельми на помазанця твого;
39Занемарио си завет са слугом својим, бацио си на земљу венац његов.
39Ти відкинув заповіт слуги твого, зневажив до землї корону його.
40Развалио си све ограде његове, градове његове обратио си у зидине.
40Розвалив усї мури його, обернув в руїну оружні його замки.
41Плене га сви који пролазе онуда, поста подсмех у суседа својих.
41Рабують його всї, котрих дорога сюди попаде; сьміховиском стався сусїдам своїм.
42Узвисио си десницу непријатеља његових, обрадовао си све противнике његове.
42Ти піднїс правицю напасників його; обрадував всїх ворогів його.
43Завратио си оштрице мача његовог, и ниси га укрепио у боју;
43Гострого меча його ти на бік одводив, і не дав йому подужати в бою.
44Узео си му светлост, и престо његов оборио си на земљу;
44Ти знищив славу його, і повалив на землю престіл його.
45Скратио си дане младости његове и обукао га у срамоту.
45Ти убавив йому віку молодого, соромом окрив його.
46Докле ћеш се, Господе, једнако одвраћати, докле ће као огањ пламтети гнев Твој?
46Доки, Господи, будеш все ховатись, буде огнем палати ярість твоя?
47Опомени се какав је век мој, како си ни на шта створио све синове Адамове?
47Згадай що до мене, яке життє моє! Хиба на суєту мізерну сотворив ти всїх дїтей людських?
48Који је човек живео и није смрти видео, и избавио душу своју из руку паклених?
48Котрий чоловік жиє і не побачить смертї, визволить душу свою від сирої землї?
49Где су пређашње милости Твоје, Господе? Клео си се Давиду истином својом.
49Господи, де твої давні милостї, про які ти вірностю перед Давидом клявся?
50Опомени се, Господе, прекора слугу својих, који носим у недрима својим од свих силних народа,
50Згадай, Господи, наругу слуг твоїх, що ношу в серцї моїм від усїх тих багато народів;
51Којим коре непријатељи Твоји, Господе, којим коре траг помазаника Твог.
51Від ворогів твоїх, Господи, що соромили слїди помазанця твого. Благословен Господь по віки! Амінь, нехай так буде, амінь!
52Благословен Господ увек! Амин, амин.
no verse 52 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.