Псалми 18
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Љубићу Те, Господе, крепости моја,
1Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він: Люблю тебе, Господи, сило моя!
2Господе, Граде мој, Заклоне мој, који се оборити не може, Избавитељу мој, Боже мој, Камена горо, на којој се не бојим зла, Штите мој, Роже спасења мог, Уточиште моје!
2Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.
3Призивам Господа, коме се клањати ваља, и опраштам се непријатеља својих.
3Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.
4Обузеше ме смртне болести, и потоци неваљалих људи уплашише ме.
4Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.
5Опколише ме болести паклене, стегоше ме замке смртне
5Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.
6У својој тескоби призвах Господа, и к Богу свом повиках; Он чу из двора свог глас мој, и вика моја дође Му до ушију.
6В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.
7Затресе се и поколеба се земља, задрмаше се и померише из темеља горе, јер се Он разљути.
7Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.
8Подиже се дим од гнева Његовог, из уста Његових огањ, који прождире и живо угљевље одскакаше од Њега.
8Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.
9Сави небеса и сиђе. Мрак беше под ногама Његовим.
9Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.
10Седе на херувима и подиже се, и полете на крилима ветреним.
10І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.
11Од мрака начини себи кров, сеницу око себе, од мрачних вода, облака ваздушних.
11Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе — темряву вод, густі воздушні хмари.
12Од севања пред Њим кроз облаке Његове удари град и живо угљевље.
12При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.
13Загрме на небесима Господ, и Вишњи пусти глас свој, град и живо угљевље.
13І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос — гряд і углє паляще.
14Пусти стреле своје, и разметну их; силу муња, и расу их.
14Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.
15И показаше се извори водени, и открише се темељи васиљени од претње Твоје, Господе, од дихања духа гнева Твог.
15І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.
16Тада пружи с висине руку, ухвати ме, извуче ме из воде велике.
16Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.
17Избави ме од непријатеља мог силног и од мојих ненавидника, кад беху јачи од мене.
17Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.
18Усташе на ме у дан невоље моје, али ми Господ би потпора.
18Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.
19Изведе ме на пространо место, и избави ме, јер сам Му мио.
19Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене.
20Даде ми Господ по правди мојој, и за чистоту руку мојих дарива ме.
20Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.
21Јер се држах путева Господњих, и не одметнух се Бога свог,
21Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.
22Него су сви закони Његови преда мном, и заповести Његове не уклањам од себе.
22Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.
23Бих Му веран, и чувах се од безакоња свог.
23Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.
24Даде ми Господ по правди мојој, по чистоти руку мојих пред очима Његовим.
24І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.
25Са светима поступаш свето, с човеком верним верно,
25Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного — звершеним.
26С чистим чисто, а с неваљалим насупрот њему.
26Для чистого являєшся чистим, а від лукавого — ти одвертаєшся.
27Јер Ти помажеш људима невољним, а очи поносите понижаваш.
27Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.
28Ти распаљујеш видело моје; Господ мој просветљује таму моју.
28Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.
29С Тобом разбијам војску, и с Богом својим скачем преко зида.
29Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.
30Пут је Господњи веран, реч Господња чиста. Он је штит свима који се у Њ уздају.
30Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него.
31Јер ко је Бог осим Господа, и ко је одбрана осим Бога нашег?
31Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.
32Овај Бог опасује ме снагом, и чини ми веран пут.
32Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.
33Даје ми ноге као у јелена, и на висине ставља ме.
33Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.
34Учи руке моје боју, и мишице моје чини да су лук од бронзе.
34Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.
35Ти ми дајеш штит спасења свог; десница Твоја држи ме, и милост Твоја чини ме велика.
35Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.
36Ти шириш корак мој, те се не спотичу ноге моје.
36Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.
37Терам непријатеље своје и стижем их, и не враћам се док их не истребим.
37Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.
38Обарам их, и не могу устати, падају под ноге моје.
38Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми.
39Јер ме Ти опасујеш снагом за бој, и који устану на ме, обараш их преда мном.
39І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.
40Непријатеља мојих плећи Ти ми обраћаш, и потирем ненавиднике своје.
40І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.
41Они вичу, али немају помагача, ка Господу, али их Он не слуша.
41Підняли вони зойк, — та не було кому рятувати їх, — до Господа, а він не вислухав їх.
42Расипам их као прах по ветру, као блато по улицама газим их.
42І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.
43Ти ме избављаш од буне народне, постављаш ме да сам глава туђим племенима; народ ког не познавах, служи ми.
43Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.
44По самом чувењу слушају ме, туђини покорни су ми.
44Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.
45Туђини бледе, дрхћу у градовима својим.
45Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.
46Жив је Господ, и да је благословен бранич мој! Да се узвиси Бог спасења мог,
46Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!
47Бог, који ми даје освету, и покорава ми народе,
47Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,
48Који ме избавља од непријатеља, подиже ме над оне који устају на ме и од човека жестоког избавља ме!
48Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене.
49Тога ради хвалим Те, Господе, пред народима, и певам имену Твом,
49За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.
50Који славно избављаш цара свог, и чиниш милост помазанику свом Давиду и наслеђу његовом довека.
50Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.