Psalmen 18
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ein Psalm, vorzusingen, Davids, des Knechtes des HERRN, welcher hat dem Herrn die Worte dieses Liedes geredet zur Zeit, da ihn der HERR errettet hatte von der Hand aller seiner Feinde und von der Hand Sauls, und sprach: Herzlich lieb habe ich dich, HERR, meine Stärke!
1Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він: Люблю тебе, Господи, сило моя!
2HERR, mein Fels, meine Burg, mein Erretter, mein Gott, mein Hort, auf den ich traue, mein Schild und Horn meines Heils und mein Schutz!
2Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.
3Ich rufe an den HERRN, den Hochgelobten, so werde ich von meinen Feinden erlöst.
3Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.
4Es umfingen mich des Todes Bande, und die Bäche des Verderbens erschreckten mich.
4Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.
5Der Hölle Bande umfingen mich, und des Todes Stricke überwältigten mich.
5Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.
6Da mir angst war, rief ich den HERRN an und schrie zu meinem Gott; da erhörte er meine Stimme von seinem Tempel, und mein Schreien kam vor ihn zu seinen Ohren.
6В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.
7Die Erde bebte und ward bewegt, und die Grundfesten der Berge regten sich und bebten, da er zornig war.
7Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.
8Dampf ging von seiner Nase und verzehrend Feuer von seinem Munde, daß es davon blitzte.
8Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.
9Er neigte den Himmel und fuhr herab, und Dunkel war unter seinen Füßen.
9Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.
10Und er fuhr auf dem Cherub und flog daher; er schwebte auf den Fittichen des Windes.
10І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.
11Sein Gezelt um ihn her war finster und schwarze, dicke Wolken, darin er verborgen war.
11Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе — темряву вод, густі воздушні хмари.
12Vom Glanz vor ihm trennten sich die Wolken mit Hagel und Blitzen.
12При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.
13Und der HERR donnerte im Himmel, und der Höchste ließ seinen Donner aus mit Hagel und Blitzen.
13І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос — гряд і углє паляще.
14Er schoß seine Strahlen und zerstreute sie; er ließ sehr blitzen und schreckte sie.
14Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.
15Da sah man das Bett der Wasser, und des Erdbodens Grund ward aufgedeckt, HERR, von deinem Schelten, von dem Odem und Schnauben deiner Nase.
15І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.
16Er streckte seine Hand aus von der Höhe und holte mich und zog mich aus großen Wassern.
16Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.
17Er errettete mich von meinen starken Feinden, von meinen Hassern, die mir zu mächtig waren,
17Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.
18die mich überwältigten zur Zeit meines Unglücks; und der HERR ward meine Zuversicht.
18Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.
19Und er führte mich aus ins Weite. Er riß mich heraus; denn er hatte Lust zu mir.
19Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене.
20Der HERR tut wohl an mir nach meiner Gerechtigkeit; er vergilt mir nach der Reinigkeit meiner Hände.
20Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.
21Denn ich halte die Wege des HERRN und bin nicht gottlos wider meinen Gott.
21Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.
22Denn alle seine Rechte habe ich vor Augen, und seine Gebote werfe ich nicht von mir;
22Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.
23sondern ich bin ohne Tadel vor ihm und hüte mich vor Sünden.
23Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.
24Darum vergilt mir der HERR nach meiner Gerechtigkeit, nach der Reinigkeit meiner Hände vor seinen Augen.
24І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.
25Bei den Heiligen bist du heilig, und bei den Frommen bist du fromm,
25Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного — звершеним.
26und bei den Reinen bist du rein, und bei den Verkehrten bist du verkehrt.
26Для чистого являєшся чистим, а від лукавого — ти одвертаєшся.
27Denn du hilfst dem elenden Volk, und die hohen Augen erniedrigst du.
27Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.
28Denn du erleuchtest meine Leuchte; der HERR, mein Gott, macht meine Finsternis licht.
28Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.
29Denn mit dir kann ich Kriegsvolk zerschlagen und mit meinem Gott über die Mauer springen.
29Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.
30Gottes Wege sind vollkommen; die Reden des HERRN sind durchläutert. Er ist ein Schild allen, die ihm vertrauen.
30Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него.
31Denn wo ist ein Gott außer dem HERRN, oder ein Hort außer unserm Gott?
31Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.
32Gott rüstet mich mit Kraft und macht meine Wege ohne Tadel.
32Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.
33Er macht meine Füße gleich den Hirschen und stellt mich auf meine Höhen.
33Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.
34Er lehrt meine Hand streiten und lehrt meinen Arm einen ehernen Bogen spannen.
34Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.
35Du gibst mir den Schild deines Heils, und deine Rechte stärkt mich; und wenn du mich demütigst, machst du mich groß.
35Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.
36Du machst unter mir Raum zu gehen, daß meine Knöchel nicht wanken.
36Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.
37Ich will meinen Feinden nachjagen und sie ergreifen, und nicht umkehren, bis ich sie umgebracht habe.
37Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.
38Ich will sie zerschmettern; sie sollen mir nicht widerstehen und müssen unter meine Füße fallen.
38Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми.
39Du kannst mich rüsten mit Stärke zum Streit; du kannst unter mich werfen, die sich wider mich setzen.
39І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.
40Du gibst mir meine Feinde in die Flucht, daß ich meine Hasser verstöre.
40І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.
41Sie rufen-aber da ist kein Helfer-zum HERRN; aber er antwortet ihnen nicht.
41Підняли вони зойк, — та не було кому рятувати їх, — до Господа, а він не вислухав їх.
42Ich will sie zerstoßen wie Staub vor dem Winde; ich will sie wegräumen wie den Kot auf der Gasse.
42І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.
43Du hilfst mir von dem zänkischen Volk und machst mich zum Haupt unter den Heiden; ein Volk, das ich nicht kannte, dient mir;
43Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.
44es gehorcht mir mit gehorsamen Ohren. Ja, den Kindern der Fremde hat's wider mich gefehlt;
44Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.
45die Kinder der Fremde verschmachten und kommen mit Zittern aus ihren Burgen.
45Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.
46Der HERR lebt, und gelobt sei mein Hort; und erhoben werde der Gott meines Heils,
46Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!
47der Gott, der mir Rache gibt und zwingt die Völker unter mich;
47Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,
48der mich errettet von meinen Feinden und erhöht mich aus denen, die sich wider mich setzen; du hilfst mir von den Frevlern.
48Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене.
49Darum will ich dir danken, HERR, unter den Heiden und deinem Namen lobsingen,
49За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.
50der seinem König großes Heil beweist und wohltut seinem Gesalbten, David und seinem Samen ewiglich.
50Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.