Psalmen 95
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Kommt herzu, laßt uns dem HERRN frohlocken und jauchzen dem Hort unsers Heils!
1Прийдїте, в радостї засьпіваймо Господеві, з покликом звеселїмось перед скелею спасення нашого!
2Lasset uns mit Danken vor sein Angesicht kommen und mit Psalmen ihm jauchzen!
2Підем на зустріч йому з хвалою, явимо радість перед ним у псальмах!
3Denn der HERR ist ein großer Gott und ein großer König über alle Götter.
3Бо Господь Бог великий, і великий царь над всїма богами.
4Denn in seiner Hand ist, was unten in der Erde ist; und die Höhen der Berge sind auch sein.
4В руцї його всї глибинї землї, його ж і гори високі.
5Denn sein ist das Meer, und er hat's gemacht; und seine Hände haben das Trockene bereitet.
5І море його, він сотворив його; й сушу руки його сотворили.
6Kommt, laßt uns anbeten und knieen und niederfallen vor dem HERRN, der uns gemacht hat.
6Прийдїте, поклонїмся йому богомільно, приклонїм колїна наші перед Господом, що сотворив нас!
7Denn er ist unser Gott und wir das Volk seiner Weide und Schafe seiner Hand. Heute, so ihr seine Stimme höret,
7Бо він Бог наш, а ми нарід пасовиска його, і стадо руки його. Ой, коли б ви сьогоднї, як почуєте голос його,
8so verstocket euer Herz nicht, wie zu Meriba geschah, wie zu Massa in der Wüste,
8Та не стали тверді серцями, як в Мериві, як у день Масси в пустинї!
9da mich eure Väter versuchten, mich prüften und sahen mein Werk.
9Як батьки ваші спокушали, пробували мене, хоч твориво моє бачили.
10Vierzig Jahre hatte ich Mühe mit diesem Volk und sprach: Es sind Leute, deren Herz immer den Irrweg will und die meine Wege nicht lernen wollen;
10Сорок років був рід той огидою для мене, і я сказав: вони нарід, що блукає серцем, і не пізнали вони доріг моїх,
11daß ich schwur in meinem Zorn: Sie sollen nicht zu meiner Ruhe kommen.
11Так що я поклявся в гнїві моїм, що не ввійти їм в упокій мій!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.