Psalmen 147
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Lobet den HERRN! denn unsern Gott loben, das ist ein köstlich Ding; solch Lob ist lieblich und schön.
1Хвалїте Господа! Бо се благо; сьпівайте Богові нашому, бо се любо; пісня похвальна належить ся йому.
2Der HERR baut Jerusalem und bringt zusammen die Verjagten Israels.
2Господь будує Єрусалима, він збирає прогнаних людей Ізраїля.
3Er heilt, die zerbrochnes Herzens sind, und verbindet ihre Schmerzen.
3Він сцїляє розбитих серцем, і завязує рани їх.
4Er zählt die Sterne und nennt sie alle mit Namen.
4Він перелїчує безлїч зьвізд, і кожну імям називає.
5Der HERR ist groß und von großer Kraft; und ist unbegreiflich, wie er regiert.
5Великий наш Владика, і велика його сила; розумінню його нема міри.
6Der Herr richtet auf die Elenden und stößt die Gottlosen zu Boden.
6Господь нужденних підносить, а беззаконних принижує до землї.
7Singet umeinander dem HERRN mit Dank und lobet unsern Gott mit Harfen,
7Засьпівайте Господеві похвальну пісню! Сьпівайте псальми Господеві нашому при гуслях!
8der den Himmel mit Wolken verdeckt und gibt Regen auf Erden; der Gras auf Bergen wachsen läßt;
8Він хмарами покриває небо, і посилає дощ на землю, він ростить траву на горах;
9der dem Vieh sein Futter gibt, den jungen Raben, die ihn anrufen.
9Дає скотинї поживу її, і молодим крукам, що квилять.
10Er hat nicht Lust an der Stärke des Rosses noch Gefallen an eines Mannes Schenkeln.
10Не в силї коня він любується, і не стегна пареня йому до вподоби.
11Der HERR hat Gefallen an denen, die ihn fürchten, die auf seine Güte hoffen.
11Господеві любі боячіся його, і хто вповає на милість його.
12Preise, Jerusalem, den HERRN; lobe Zion, deinen Gott!
12Возвісти славу Господеві. Єрусалиме! Хвали, Сионе, Бога твого!
13Denn er macht fest die Riegel deiner Tore und segnet deine Kinder drinnen.
13Він бо укріпив засуви брам твоїх, благословить дїтей твоїх серед тебе;
14Er schafft deinen Grenzen Frieden und sättigt dich mit dem besten Weizen.
14Ставить мир у твоїх границях, насичує тебе плодом пшеницї;
15Er sendet seine Rede auf Erden; sein Wort läuft schnell.
15Він посилає слово твоє на землю, і скоро несуться глаголи його;
16Er gibt Schnee wie Wolle, er streut Reif wie Asche.
16Дає снїг, як вовну, як попіл, іней розсипає;
17Er wirft seine Schloßen wie Bissen; wer kann bleiben vor seinem Frost?
17Кидає град грудками; хто встоїть перед його морозом?
18Er spricht, so zerschmilzt es; er läßt seinen Wind wehen, so taut es auf.
18Пошле слово своє, і все тане; подує вітром своїм, — шумять води.
19Er zeigt Jakob sein Wort, Israel seine Sitten und Rechte.
19Він звіщає слово своє Якову, устави свої і присуди свої Ізраїлю.
20So tut er keinen Heiden, noch läßt er sie wissen seine Rechte. Halleluja!
20Жадному народові не вдїяв того, і присудів його вони не пізнали. Алилуя!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.