Psalmen 147
Petrus Canisius Bible, 1939 (De Heilige Schrift)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Halleluja! Looft Jahweh: want het is goed, Hem te prijzen, Onzen God: want het is lieflijk en schoon, Hem te roemen!
1Хвалїте Господа! Бо се благо; сьпівайте Богові нашому, бо се любо; пісня похвальна належить ся йому.
2Jahweh bouwt Jerusalem weer op, En brengt de verstrooiden van Israël bijeen.
2Господь будує Єрусалима, він збирає прогнаних людей Ізраїля.
3Hij is het, die de gebroken harten geneest, En hun wonden verbindt;
3Він сцїляє розбитих серцем, і завязує рани їх.
4Die het getal van de sterren bepaalt, En ze allen roept bij haar naam.
4Він перелїчує безлїч зьвізд, і кожну імям називає.
5Groot is onze Heer, geweldig zijn macht, Zijn wijsheid oneindig;
5Великий наш Владика, і велика його сила; розумінню його нема міри.
6Jahweh richt de nederigen op, Maar de bozen werpt Hij ter aarde.
6Господь нужденних підносить, а беззаконних принижує до землї.
7Heft Jahweh een jubelzang aan Speelt op de citer voor onzen God:
7Засьпівайте Господеві похвальну пісню! Сьпівайте псальми Господеві нашому при гуслях!
8Die de hemel met wolken bedekt, En de regen bereidt voor de aarde. Die op de bergen gras doet ontspruiten, En groen voor de beesten, die den mens moeten dienen;
8Він хмарами покриває небо, і посилає дощ на землю, він ростить траву на горах;
9Die aan het vee zijn voedsel geeft, En aan de jonge raven, die er om roepen.
9Дає скотинї поживу її, і молодим крукам, що квилять.
10Hij vindt geen vreugde in de sterkte der paarden, Hem verheugen geen krachtige schenkels;
10Не в силї коня він любується, і не стегна пареня йому до вподоби.
11Maar Jahweh heeft behagen in hen, die Hem vrezen, En die smachten naar zijn genade!
11Господеві любі боячіся його, і хто вповає на милість його.
12Breng Jahweh lof, Jerusalem; Sion, loof uw God!
12Возвісти славу Господеві. Єрусалиме! Хвали, Сионе, Бога твого!
13Want Hij heeft de grendels van uw poorten versterkt, Uw zonen binnen uw muren gezegend,
13Він бо укріпив засуви брам твоїх, благословить дїтей твоїх серед тебе;
14De vrede aan uw grenzen geschonken, U met de bloem der tarwe verzadigd.
14Ставить мир у твоїх границях, насичує тебе плодом пшеницї;
15Hij is het, die de aarde zijn bevelen stuurt, En haastig rept zich zijn woord:
15Він посилає слово твоє на землю, і скоро несуться глаголи його;
16Die sneeuw als wolvlokken zendt, Zijn ijzel rondstrooit als as.
16Дає снїг, як вовну, як попіл, іней розсипає;
17Hij werpt zijn hagel bij brokken, En voor zijn koude stollen de wateren;
17Кидає град грудками; хто встоїть перед його морозом?
18Maar Hij stuurt zijn bevel, en ze smelten: Zijn winden waaien, weer stromen de wateren.
18Пошле слово своє, і все тане; подує вітром своїм, — шумять води.
19Hij maakte Jakob zijn geboden bekend, Israël zijn bevelen en wetten:
19Він звіщає слово своє Якову, устави свої і присуди свої Ізраїлю.
20Zo deed Hij voor geen ander volk, Nooit heeft Hij hùn zijn wetten geleerd! Halleluja!
20Жадному народові не вдїяв того, і присудів його вони не пізнали. Алилуя!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.