Psalmen 144
Petrus Canisius Bible, 1939 (De Heilige Schrift)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Van David. Geprezen zij Jahweh, Mijn Rots; Die mijn handen leert strijden, En mijn vingers leert kampen.
1Давидова. Благословен Господь, скеля моя; він навчає руки мої до бою, до війни палцї мої!
2Mijn sterkte en burcht, Mijn schuilplaats en toevlucht, Mijn schild, waarop ik vertrouw: Die de volkeren aan mij onderwerpt.
2Він моя милість і огорода моя, твердиня моя висока і мій спаситель; щит мій, і той, на кого я вповаю, котрий корить народ мій під мене.
3Jahweh, wat is de mens, dat Gij acht op hem slaat; Een mensenkind, dat Gij om hem U bekommert?
3Господи, що таке чоловік, щоб тобі знати про його, той син чоловічий, щоб ти зважав на його?
4De mens lijkt enkel een zucht, Zijn dagen een vluchtige schaduw.
4Чоловік, як той подих; днї його, як тїнь, що перелїтає.
5Jahweh, buig uw hemel omlaag, en daal neer, Raak de bergen aan, en ze roken;
5Господи, прихили небо твоє, і зійди на долину! До гір торкнися, нехай задимують!
6Slinger uw bliksems, en strooi ze in het rond, Schiet uw pijlen, en jaag ze uiteen.
6Блискай блискавками, і розсип їх! Пусти стріли твої, й замішай їх!
7Reik mij uw hand uit den hoge, En verlos mij uit de macht der barbaren,
7Простри руку твою з висоти, вихопи мене, і вирятуй із вод великих, із руки чужинцїв.
8Wier mond alleen maar leugentaal spreekt, En wier rechter een hand van bedrog is.
8Уста їх про марне говорять, а правиця їх є правиця брехнї!
9Dan zal ik een nieuw lied voor U zingen, o God, Op de tiensnarige harp voor U spelen:
9Боже, нову пісню тобі засьпіваю, на псалтирі десятострунній до похвальної піснї тобі заграю;
10Voor U, die aan koningen de zege verleent, Die redding brengt aan David, uw dienaar.
10Тобі, що даєш спасеннє царям, ізбавляєш Давида, слугу свого, від меча смертиносного.
11Ja, Hij hééft mij gered van het moordende zwaard, Mij verlost uit de macht der barbaren, Wier mond alleen maar leugentaal spreekt, En wier rechter een hand van bedrog is.
11Вихопи мене і вирятуй з руки чужинцїв, котрих уста про марне говорять, а котрих правиця є правиця брехнї!
12Nu zijn onze zonen als planten, Zorgvuldig gekweekt in hun jeugd; Onze dochters als zuilen, Voor de bouw van paleizen gehouwen.
12Щоб сини наші були, як висадки, зрощені в їх молодостї; дочки наші стрункі, як тесані стовпи угольні збудованої палати;
13Onze schuren gevuld, Boordevol van allerlei vrucht; Onze schapen bij duizenden werpend,
13Щоб засїки наші були повні, всяким хлїбом багаті; щоб скотина наша тисячма множилась, десятки тисяч по вертепах наших;
14De runderen in onze weiden bij tienduizenden drachtig. Geen bres en geen stormloop, Op onze pleinen geen kermen:
14Щоб корови наші телились; щоб не було влому, і жадного убитку, і жадної лайки на улицях наших.
15Gelukkig het volk, wat zo’n lot is beschoren; Gelukkig het volk, waarvan Jahweh de God is!
15Щасливий нарід, в котрого така доля! Щасливий нарід, котрому Господь — Бог його!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.