Псалми 144

Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic

Kulish and Puluj Bible (1905)

1Благословен Господ, град мој, који учи руке моје боју, прсте моје рату,

1Давидова. Благословен Господь, скеля моя; він навчає руки мої до бою, до війни палцї мої!

2Добротвор мој и ограда моја, уточиште моје и Избавитељ мој, Штит мој, Онај у кога се уздам, који ми покорава народ мој.

2Він моя милість і огорода моя, твердиня моя висока і мій спаситель; щит мій, і той, на кого я вповаю, котрий корить народ мій під мене.

3Господе! Шта је човек, те знаш за њ, и син смртнога, те га пазиш?

3Господи, що таке чоловік, щоб тобі знати про його, той син чоловічий, щоб ти зважав на його?

4Човек је као ништа; дани су његови као сен, који пролази.

4Чоловік, як той подих; днї його, як тїнь, що перелїтає.

5Господе! Савиј небеса своја, и сиђи; дотакни се гора, и задимиће се.

5Господи, прихили небо твоє, і зійди на долину! До гір торкнися, нехай задимують!

6Севни муњом, и разагнај их; пусти стреле своје, и распи их.

6Блискай блискавками, і розсип їх! Пусти стріли твої, й замішай їх!

7Пружи руку своју с висине, избави ме и извади ме из воде велике, из руку туђинаца,

7Простри руку твою з висоти, вихопи мене, і вирятуй із вод великих, із руки чужинцїв.

8Којих уста говоре ништавне ствари, и којих је десница десница лажна.

8Уста їх про марне говорять, а правиця їх є правиця брехнї!

9Боже! Песму нову певаћу Ти, у псалтир од десет жица удараћу Теби,

9Боже, нову пісню тобі засьпіваю, на псалтирі десятострунній до похвальної піснї тобі заграю;

10Који дајеш спасење царевима, и Давида слугу свог избављаш од љутог мача.

10Тобі, що даєш спасеннє царям, ізбавляєш Давида, слугу свого, від меча смертиносного.

11Избави ме и отми ме из руке туђинаца, којих уста говоре ништавне ствари, и којих је десница десница лажна.

11Вихопи мене і вирятуй з руки чужинцїв, котрих уста про марне говорять, а котрих правиця є правиця брехнї!

12Синови наши нека буду као биље, које весело одрасте у младости; кћери наше као ступови прекрасно израђени у двору;

12Щоб сини наші були, як висадки, зрощені в їх молодостї; дочки наші стрункі, як тесані стовпи угольні збудованої палати;

13Житнице наше пуне, обилне сваким житом; овце наше нек се множе на хиљаде и на сто хиљада по становима нашим.

13Щоб засїки наші були повні, всяким хлїбом багаті; щоб скотина наша тисячма множилась, десятки тисяч по вертепах наших;

14Волови наши нека буду товни; нека не буду нападања, ни бежања, ни тужњаве по улицама нашим.

14Щоб корови наші телились; щоб не було влому, і жадного убитку, і жадної лайки на улицях наших.

15Благо народу, у ког је све овако! Благо народу, у ког је Господ Бог!

15Щасливий нарід, в котрого така доля! Щасливий нарід, котрому Господь — Бог його!

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.