Псалми 55
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Услиши, Боже, молитву моју, и немој се сакрити од мољења мог.
1Проводиреві хора: при струнах; наука Давидова. Вислухай, Боже, молитву мою, і не ховайся перед моїм моленнєм.
2Пази, и саслушај ме; цвилим у јаду свом и уздишем
2Прихились і вислухай мене! Я блукаю, нарікаючи, й мушу стогнати,
3Од вике непријатељске и од досаде безбожничке; јер дижу на ме зло, и у гневу гоне ме.
3Задля ворожого голосу, задля гнету беззаконника; вони бо громадять лихо на мене, і гнївом запалившись, ворогують на мене.
4Срце је моје уздрхтало у мени, и страх смртни попаде ме;
4Серце моє жахалось в мене, і смертний страх обняв мене.
5Страх и трепет дође на ме, и гроза подузе ме.
5Страх і дрожаннє напали на мене, і жах обняв мене.
6И рекох: Ко би ми дао крила голубиња? Ја бих одлетео и починуо;
6І я сказав: Ой, коли б менї крила, як в голубки! Полетїв би я, і відпочив би.
7Далеко бих побегао, и настанио се у пустињи.
7Полинув би я далеко, став би жити в пустинї.
8Похитао бих да утечем од вихора и од буре.
8Рад би чим скорше втїчи від вітру буйного, від бучі.
9Порази, Господе, и раздели језике њихове, јер видим насиље и свађу у граду;
9Запропасти їх, Господи, розрубай на двоє язики їх; бо насильства і сварки бачив я в городї.
10Дању и ноћу то ходи по зидовима његовим; злочинство је и мука посред њега.
10День і ніч обходять його на мурах його; та в серединї його нещастє і кривда.
11Усред њега је погибао, с улице његове не одлази превара и лукавство.
11Роблять пакостї один одному, гнобленнє і зрада не щезають з їх улицї.
12Јер не ружи ме непријатељ мој, то бих поднео; не устаје на ме јавни ненавидник, од њега бих се сакрио.
12Бо се не ворог, що глузує з мене, ато перетерпів би я; та й не мій се ненавидник, що надо мною виноситься, а то не зважав би я на него;
13Него ти који си ми био то што ја сам, друг мој и знанац мој.
13А ти, чоловіче, рівня менї, мій довірник і мій знакомий,
14С којим ми беше радост делити тајну, и у дом Божији ходих кроз сабор народни.
14З котрим ми довірчиво сходились, і до дому Божого вкупі з народом ходили.
15Нека их уграби смрт, нека живи сиђу у пакао, јер је злочинство у стану њиховом и у њима.
15Погибіль на них; живцем нехай проваляться під землю, бо пакостї в домівцї їх, в серединї їх.
16Ја Бога призивам, и Господ ће ме спасти.
16Кличу до Бога, і Господь спасає мене.
17Вечером и јутром и у подне тужим и уздишем, и чуће глас мој;
17Вечером і вранцї і в полудень мушу стогнати, і він чує мій голос.
18Учиниће, те ће душа моја бити мирна од оних који нападају на ме, јер их много имам.
18Він вибавив душу мою в бою проти мене; було бо їх багацько проти мене.
19Да услиши, и укроти их Бог, који живи од века; јер се не мењају и не боје се Бога.
19Почує Бог і покорить їх, він на престолї од віку; нема бо в них поправи, не бояться вони Бога.
20Дижу руке своје на оне који су с њима у миру, и раскидају своју дружбу.
20Піднїс руки свої на тих, що спокійно з ним жили; він зложив заповіт свій.
21Уста су им мека као масло, а на срцу им је рат. Речи су им блаже од уља, али су голи мачеви.
21Губи його маснїйші, як сметана, а в серцї його війна; гладші слова його над оливу, а вони — обнажені мечі.
22Стави на Господа бреме своје, и Он ће те поткрепити. Неће дати довека праведнику да посрне.
22Спустись на Господа з твоїм оберемком, і він піддержить тебе; не допустить він нїколи, щоб праведник захитався.
23Ти ћеш их, Боже, свалити у јаму погибли; крвопије и лукави неће саставити половине дана својих. А ја се у Тебе уздам.
23А ти, Боже, провалиш їх в яму погибелї: люде кровожадні і зрадники не дожиють половини віку свого. Я ж буду вповати на тебе.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.