Псалтырь 55
Synodal Translation (Синодальный перевод)Translation
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Начальнику хора. О голубице, безмолвствующей в удалении. Писание Давида, когда Филистимляне захватили его в Гефе.
1Проводиреві хора: при струнах; наука Давидова. Вислухай, Боже, молитву мою, і не ховайся перед моїм моленнєм.
2Помилуй меня, Боже! ибо человек хочет поглотить меня; нападая всякий день, теснит меня.
2Прихились і вислухай мене! Я блукаю, нарікаючи, й мушу стогнати,
3Враги мои всякий день ищут поглотить меня, ибо много восстающих на меня, о, Всевышний!
3Задля ворожого голосу, задля гнету беззаконника; вони бо громадять лихо на мене, і гнївом запалившись, ворогують на мене.
4Когда я в страхе, на Тебя я уповаю.
4Серце моє жахалось в мене, і смертний страх обняв мене.
5В Боге восхвалю я слово Его; на Бога уповаю, не боюсь; что сделает мне плоть?
5Страх і дрожаннє напали на мене, і жах обняв мене.
6Всякий день извращают слова мои; все помышления их обо мне - на зло:
6І я сказав: Ой, коли б менї крила, як в голубки! Полетїв би я, і відпочив би.
7собираются, притаиваются, наблюдают за моими пятами, чтобы уловить душу мою.
7Полинув би я далеко, став би жити в пустинї.
8Неужели они избегнут воздаяния за неправду свою? Во гневе низложи, Боже, народы.
8Рад би чим скорше втїчи від вітру буйного, від бучі.
9У Тебя исчислены мои скитания; положи слезы мои в сосуд у Тебя, - не в книге ли они Твоей?
9Запропасти їх, Господи, розрубай на двоє язики їх; бо насильства і сварки бачив я в городї.
10Враги мои обращаются назад, когда я взываю к Тебе, из этого я узнаю, что Бог за меня.
10День і ніч обходять його на мурах його; та в серединї його нещастє і кривда.
11В Боге восхвалю я слово Его, в Господе восхвалю слово Его.
11Роблять пакостї один одному, гнобленнє і зрада не щезають з їх улицї.
12На Бога уповаю, не боюсь; что сделает мне человек?
12Бо се не ворог, що глузує з мене, ато перетерпів би я; та й не мій се ненавидник, що надо мною виноситься, а то не зважав би я на него;
13На мне, Боже, обеты Тебе; Тебе воздам хвалы,
13А ти, чоловіче, рівня менї, мій довірник і мій знакомий,
14ибо Ты избавил душу мою от смерти, да и ноги мои от преткновения, чтобы я ходил пред лицем Божиим во свете живых.
14З котрим ми довірчиво сходились, і до дому Божого вкупі з народом ходили.
no verse 15 in this text
15Погибіль на них; живцем нехай проваляться під землю, бо пакостї в домівцї їх, в серединї їх.
no verse 16 in this text
16Кличу до Бога, і Господь спасає мене.
no verse 17 in this text
17Вечером і вранцї і в полудень мушу стогнати, і він чує мій голос.
no verse 18 in this text
18Він вибавив душу мою в бою проти мене; було бо їх багацько проти мене.
no verse 19 in this text
19Почує Бог і покорить їх, він на престолї од віку; нема бо в них поправи, не бояться вони Бога.
no verse 20 in this text
20Піднїс руки свої на тих, що спокійно з ним жили; він зложив заповіт свій.
no verse 21 in this text
21Губи його маснїйші, як сметана, а в серцї його війна; гладші слова його над оливу, а вони — обнажені мечі.
no verse 22 in this text
22Спустись на Господа з твоїм оберемком, і він піддержить тебе; не допустить він нїколи, щоб праведник захитався.
no verse 23 in this text
23А ти, Боже, провалиш їх в яму погибелї: люде кровожадні і зрадники не дожиють половини віку свого. Я ж буду вповати на тебе.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.