Псалтырь 49
Synodal Translation (Синодальный перевод)Translation
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Бог Богов, Господь возглаголал и призывает землю, от восхода солнца до запада.
1Проводиреві хора, для синів Корея, псальма. Слухайте се, всї народи; почуйте всї люде на землї.
2С Сиона, который есть верх красоты, является Бог,
2Сини людські як і сини мужів — старшин, разом багаті і вбогі.
3грядет Бог наш, и не в безмолвии: пред Ним огонь поядающий, и вокруг Его сильная буря.
3Уста мої скажуть мудре слово, і думкою серця мого помножу розум.
4Он призывает свыше небо и землю, судить народ Свой:
4Прихилю ухо моє до притчі, при гуслях відкрию загадку мою:
5“соберите ко Мне святых Моих, вступивших в завет со Мною при жертве”.
5Чому б то мусїв я боятись в день лиха, як обгорне мене несправедливість тих, що на здогін за мною,
6И небеса провозгласят правду Его, ибо судия сей есть Бог.
6Котрі вповають на свої достатки, і великостю багацтва свого величаються.
7“Слушай, народ Мой, Я буду говорить; Израиль! Я буду свидетельствовать против тебя: Я Бог, твой Бог.
7Нїколи не здолїє чоловік спасти брата свого, і не зможе дати викуп за него,
8Не за жертвы твои Я буду укорять тебя; всесожжения твои всегда предо Мною;
8(Бо дороге спасеннє душі їх, і тому мусить понехати на віки.)
9не приму тельца из дома твоего, ни козлов из дворов твоих,
9Щоб він жив на віки, і не бачив зотлїння.
10ибо Мои все звери в лесу, и скот на тысяче гор,
10Бачить бо він, що розумні вмирають, що дурень і безумний разом пропадають, і достатки свої другим лишають.
11знаю всех птиц на горах, и животные на полях предо Мною.
11В них на думцї, що доми їх вічно стоять, і що домівки їх з рода в рід; вони називають країни своїми іменами.
12Если бы Я взалкал, то не сказал бы тебе, ибо Моя вселенная и все, что наполняет ее.
12Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь.
13Ем ли Я мясо волов и пью ли кровь козлов?
13Ся дорога для глупоти їх; а ті, що після них приходять, любуються їх думкою.
14Принеси в жертву Богу хвалу и воздай Всевышнему обеты твои,
14Кладуть їх, як овець, в підземну країну, а смерть пасе їх; аж поки вранцї возьмуть верх над ними праведні, і підземна країна пожере постать їх, кожного далеко від домівки його.
15и призови Меня в день скорби; Я избавлю тебя, и ты прославишь Меня”.
15Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни; він бо прийме мене.
16Грешнику же говорит Бог: “что ты проповедуешь уставы Мои и берешь завет Мой в уста твои,
16Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його.
17а сам ненавидишь наставление Мое и слова Мои бросаешь за себя?
17Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу.
18когда видишь вора, сходишься с ним, и с прелюбодеями сообщаешься;
18Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі,
19уста твои открываешь на злословие, и язык твой сплетает коварство;
19То все таки прийде вона до рідних батьків своїх; нїколи вже не побачать вони сьвітла.
20сидишь и говоришь на брата твоего, на сына матери твоей клевещешь;
20Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняється скоту, що на зарізь.
21ты это делал, и Я молчал; ты подумал, что Я такой же, как ты. Изобличу тебя и представлю пред глаза твои грехи твои.
no verse 21 in this text
22Уразумейте это, забывающие Бога, дабы Я не восхитил, - и не будет избавляющего.
no verse 22 in this text
23Кто приносит в жертву хвалу, тот чтит Меня, и кто наблюдает за путем своим, тому явлю Я спасение Божие”.
no verse 23 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.