Псалми 88
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Господе Боже, Спаситељу мој, дању вичем и ноћу пред Тобом.
1Пісня, псальма, для синів Корея; проводиреві хора, під Махалят Леанот; на науку; від Емана Езрагітського. Господи, Боже мій спасителю! В день і в ночі благаю тебе.
2Нек изађе преда Те молитва моја, пригни ухо своје к јауку мом;
2Нехай дійде до тебе молитва моя! Приклони ухо твоє до мого благання!
3Јер је душа моја пуна јада, и живот се мој примаче паклу.
3Бо душа моя сита від муки, і життє моє близько коло пропастї підземної.
4Изједначих се с онима који у гроб одлазе, постадох као човек без силе,
4Залїчено мене до тих, що йти мають в домовину; я став як чоловік, що сили не має;
5Као међу мртве бачен, као убијени, који леже у гробу, којих се више не сећаш, и који су од руке Твоје далеко.
5Моє місце між мерцями, я наче ті вбиті, що лежать в домовинї, про котрих ти не згадуєш більше, і котрі далеко від руки твоєї.
6Метнуо си ме у јаму најдоњу, у таму, у бездану.
6Ти кинув мене в глибоку яму, в тьму, в безодню.
7Отежа ми гнев Твој, и свима валима својим удараш ме.
7Гнїв твій лежить тягарем на менї, всїма филями твоїми ти звалив мене.
8Удаљио си од мене познанике моје, њима си ме омразио; затворен сам, и не могу изаћи.
8Ти віддалив знакомих моїх від мене, зробив мене огидою для них; я в неволї і не можу вийти з неї.
9Око моје усахну од јада, вичем Те, Господе, сав дан, пружам к Теби руке своје.
9Очі мої знемоглись від горя; до тебе, Господи, кликав я що дня, до тебе простирав руки мої.
10Еда ли ћеш на мртвима чинити чудеса? Или ће мртви устати и Тебе славити?
10Хиба на мерцях сотвориш чудо? Хиба померші встануть і прославлять тебе?
11Еда ли ће се у гробу приповедати милост Твоја, и истина Твоја у труљењу?
11Хиба звіщати муть милість твою в могилї, в місцї зотлїння вірність твою?
12Еда ли ће у тами познати чудеса Твоја, и правду Твоју где се све заборавља?
12Хиба пізнають в темряві чудеса твої і справедливість твою в землї забуття?
13Али ја, Господе, к Теби вичем, и јутром молитва моја срета Те.
13Я ж, Господи, благаю тебе, і вранцї зустрічає тебе молитва моя.
14Зашто, Господе, одбацујеш душу моју, и одвраћаш лице своје од мене?
14Чого, Господи, покидаєш душу мою, одвертаєш лице твоє від мене?
15Мучим се и издишем од удараца, подносим страхоте Твоје, без надања сам.
15Почавши з малку, горюю я й занепадаю; переносючи страшні допусти твої, вже здеревенїв я.
16Гнев Твој стиже ме, страхоте Твоје раздиру ме.
16Поломя гнїву твого пронеслось надо мною, страшні допусти твої знищили мене.
17Оптечу ме сваки дан као вода, стежу ме одсвуда.
17Обгортали мене, як води, цїлий день, всї вони обступили мене.
18Удаљио си од мене друга и пријатеља; познаници моји сакрили су се у мрак.
18Віддалив єси від мене друга й товариша; моїх знакомих. — Темрява.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.