مزامیر 88
Old Persian Version (ترجمه قدیم)Translation
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ای یهوه خدای نجات من، شب و روزنزد تو فریاد کردهام.
1Пісня, псальма, для синів Корея; проводиреві хора, під Махалят Леанот; на науку; від Емана Езрагітського. Господи, Боже мій спасителю! В день і в ночі благаю тебе.
2دعای من به حضور تو برسد، به ناله من گوش خود را فراگیر.
2Нехай дійде до тебе молитва моя! Приклони ухо твоє до мого благання!
3زیرا که جان من از بلایا پر شده است وزندگانیام به قبر نزدیک گردیده.
3Бо душа моя сита від муки, і життє моє близько коло пропастї підземної.
4از فروروندگان به هاویه شمرده شدهام و مثل مرد بیقوت گشتهام.
4Залїчено мене до тих, що йти мають в домовину; я став як чоловік, що сили не має;
5در میان مردگان منفرد شده، مثل کشتگان که در قبر خوابیدهاند، که ایشان را دیگربه یاد نخواهی آورد و از دست تو منقطع شدهاند.
5Моє місце між мерцями, я наче ті вбиті, що лежать в домовинї, про котрих ти не згадуєш більше, і котрі далеко від руки твоєї.
6مرا در هاویه اسفل گذاشتهای، در ظلمت درژرفیها.
6Ти кинув мене в глибоку яму, в тьму, в безодню.
7خشم تو بر من سنگین شده است و به همه امواج خود مرا مبتلا ساختهای، سلاه.
7Гнїв твій лежить тягарем на менї, всїма филями твоїми ти звалив мене.
8آشنایانم را از من دور کرده، و مرا مکروه ایشان گردانیدهای محبوس شده، بیرون نمی توانم آمد.
8Ти віддалив знакомих моїх від мене, зробив мене огидою для них; я в неволї і не можу вийти з неї.
9چشمانم از مذلت کاهیده شد. ای خداوند، نزدتو فریاد کردهام تمامی روز. دستهای خود را به تودراز کردهام.
9Очі мої знемоглись від горя; до тебе, Господи, кликав я що дня, до тебе простирав руки мої.
10آیا برای مردگان کاری عجیب خواهی کرد؟ مگر مردگان برخاسته، تو را حمد خواهندگفت؟ سلاه.
10Хиба на мерцях сотвориш чудо? Хиба померші встануть і прославлять тебе?
11آیا رحمت تو در قبر مذکورخواهد شد؟ و امانت تو در هلاکت؟
11Хиба звіщати муть милість твою в могилї, в місцї зотлїння вірність твою?
12آیا کارعجیب تو در ظلمت اعلام میشود و عدالت تودر زمین فراموشی؟
12Хиба пізнають в темряві чудеса твої і справедливість твою в землї забуття?
13و اما من نزد توای خداوندفریاد برآوردهام و بامدادان دعای من درپیش تومی آید.
13Я ж, Господи, благаю тебе, і вранцї зустрічає тебе молитва моя.
14ای خداوند چرا جان مرا ترک کرده، وروی خود را از من پنهان نمودهای.
14Чого, Господи, покидаєш душу мою, одвертаєш лице твоє від мене?
15من مستمندو از طفولیت مشرف بر موت شدهام. ترسهای تورا متحمل شده، متحیر گردیدهام.
15Почавши з малку, горюю я й занепадаю; переносючи страшні допусти твої, вже здеревенїв я.
16حدت خشم تو بر من گذشته است و خوف های تو مراهلاک ساخته.
16Поломя гнїву твого пронеслось надо мною, страшні допусти твої знищили мене.
17مثل آب دور مرا گرفته است تمامی روز و مرا از هر سو احاطه نموده.
17Обгортали мене, як води, цїлий день, всї вони обступили мене.
18یاران و دوستان را از من دور کردهای و آشنایانم را در تاریکی.
18Віддалив єси від мене друга й товариша; моїх знакомих. — Темрява.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.