مزامیر 103
Old Persian Version (ترجمه قدیم)Translation
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ای جان من خداوند را متبارک بخوان! و هرچه در درون من است نام قدوس او را متبارک خواند.
1Псальма Давидова. Благослови, душе моя, Господа, і все внутро моє — сьвяте імя його!
2ای جان من خداوند را متبارک بخوان! و جمیع احسان های اورا فراموش مکن!
2Прославляй, душе моя, Господа, і не забудь усї добродїйства його!
3که تمام گناهانت را میآمرزدو همه مرض های تو را شفا میبخشد.
3Він прощає всї несправедливостї твої, сцїляє всї недуги твої;
4که حیات تو را از هاویه فدیه میدهد و تاج رحمت و رافت را بر سر تو مینهد.
4Він вибавляє тебе із могили, вінчає тебе ласкою і милосердєм;
5که جان تو را به چیزهای نیکو سیر میکند تا جوانی تو مثل عقاب تازه شود.
5Твою старість добром ситить, молодість твою, як у орла, відновляє.
6خداوند عدالت را بهجا میآورد و انصاف رابرای جمیع مظلومان.
6Господь творить справедливість і суд усїм поневоленим.
7طریق های خویش را به موسی تعلیم داد و عمل های خود را به بنیاسرائیل.
7Він показав дороги свої Мойсейові, а дїла синам Ізраїлевим.
8خداوند رحمان و کریم است دیرغضب و بسیار رحیم.
8Господь милосердний і благий, до гнїву повільний, а добротою великий.
9تا به ابد محاکمه نخواهدنمود و خشم را همیشه نگاه نخواهد داشت.
9Не буде вічно карати і по віки памятати.
10باما موافق گناهان ما عمل ننموده، و به ما به حسب خطایای ما جزا نداده است.
10Не по гріхам нашим дав нам, анї по несправедливостї нашій відплатив нам.
11زیرا آنقدر که آسمان از زمین بلندتر است، به همان قدر رحمت او بر ترسندگانش عظیم است.
11Бо як високо небо над землею, така велика милість його над тими, що бояться його.
12به اندازهای که مشرق از مغرب دور است، به همان اندازه گناهان ما را از ما دور کرده است.
12Як далеко схід від заходу, так віддалив від нас переступи наші.
13چنانکه پدر برفرزندان خود رئوف است همچنان خداوند برترسندگان خود رافت مینماید.
13Як батько милосердується над дїтьми, так милосердується Господь над тими, що бояться його.
14زیرا جبلت مارا میداند و یاد میدارد که ما خاک هستیم.
14Він бо знає постать нашу, памятає, що ми з пороху взялися.
15واما انسان، ایام او مثل گیاه است، مثل گل صحراهمچنان میشکفد.
15Чоловік, — як трава днї його, як квітка в полі, так він цвите, відцвитає;
16زیرا که باد بر آن میوزد ونابود میگردد و مکانش دیگر آن را نمی شناسد.
16Понесеться вітер над нею, і вже не стало її, і не знайти більш місця її.
17لیکن رحمت خداوند بر ترسندگانش ازازل تا ابدالاباد است و عدالت او بر فرزندان فرزندان.
17Милість Господа од віку до віку над тими, що бояться його, і справедливість його над дїтьми дїтей їх,
18بر آنانی که عهد او را حفظ میکنند وفرایض او را یاد میدارند تا آنها را بهجا آورند.
18Над тими, що заповіт його хоронять, і про заповідї його памятають, щоб сповняти їх.
19خداوند تخت خود را بر آسمانها استوارنموده، و سلطنت او بر همه مسلط است.
19Господь утвердив престіл свій на небесах, і над усїм володїє царство його.
20خداوند را متبارک خوانید، ای فرشتگان او که در قوت زورآورید و کلام او را بهجا میآورید وآواز کلام او را گوش میگیرید!
20Благословіть Господа, ви ангели його, силою потужні, сповнителї слова його, покірні голосові слова його!
21ای جمیع لشکرهای او خداوند را متبارک خوانید! وای خادمان او که اراده او را بجا میآورید!
21Благословіть Господа, всї сили його небесні, ви слуги його, сповнителї його благоволення!
22ای همه کارهای خداوند او را متبارک خوانید! در همه مکان های سلطنت او. ای جان من خداوند رامتبارک بخوان!
22Благословіть Господа, всї творива його, по всїх місцях володїння його! Благослови Господа, душе моя!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.