Psalmen 103
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ein Psalm Davids. Lobe den HERRN, meine Seele, und was in mir ist, seinen heiligen Namen!
1Псальма Давидова. Благослови, душе моя, Господа, і все внутро моє — сьвяте імя його!
2Lobe den HERRN, meine Seele, und vergiß nicht, was er dir Gutes getan hat:
2Прославляй, душе моя, Господа, і не забудь усї добродїйства його!
3der dir alle deine Sünden vergibt und heilet alle deine Gebrechen,
3Він прощає всї несправедливостї твої, сцїляє всї недуги твої;
4der dein Leben vom Verderben erlöst, der dich krönt mit Gnade und Barmherzigkeit,
4Він вибавляє тебе із могили, вінчає тебе ласкою і милосердєм;
5der deinen Mund fröhlich macht, und du wieder jung wirst wie ein Adler.
5Твою старість добром ситить, молодість твою, як у орла, відновляє.
6Der HERR schafft Gerechtigkeit und Gericht allen, die Unrecht leiden.
6Господь творить справедливість і суд усїм поневоленим.
7Er hat seine Wege Mose wissen lassen, die Kinder Israel sein Tun.
7Він показав дороги свої Мойсейові, а дїла синам Ізраїлевим.
8Barmherzig und gnädig ist der HERR, geduldig und von großer Güte.
8Господь милосердний і благий, до гнїву повільний, а добротою великий.
9Er wird nicht immer hadern noch ewiglich Zorn halten.
9Не буде вічно карати і по віки памятати.
10Er handelt nicht mit uns nach unsern Sünden und vergilt uns nicht nach unsrer Missetat.
10Не по гріхам нашим дав нам, анї по несправедливостї нашій відплатив нам.
11Denn so hoch der Himmel über der Erde ist, läßt er seine Gnade walten über die, so ihn fürchten.
11Бо як високо небо над землею, така велика милість його над тими, що бояться його.
12So ferne der Morgen ist vom Abend, läßt er unsre Übertretungen von uns sein.
12Як далеко схід від заходу, так віддалив від нас переступи наші.
13Wie sich ein Vater über Kinder erbarmt, so erbarmt sich der HERR über die, so ihn fürchten.
13Як батько милосердується над дїтьми, так милосердується Господь над тими, що бояться його.
14Denn er kennt, was für ein Gemächte wir sind; er gedenkt daran, daß wir Staub sind.
14Він бо знає постать нашу, памятає, що ми з пороху взялися.
15Ein Mensch ist in seinem Leben wie Gras, er blüht wie eine Blume auf dem Feld;
15Чоловік, — як трава днї його, як квітка в полі, так він цвите, відцвитає;
16wenn der Wind darüber geht, so ist sie nimmer da, und ihre Stätte kennt sie nicht mehr.
16Понесеться вітер над нею, і вже не стало її, і не знайти більш місця її.
17Die Gnade aber des HERRN währet von Ewigkeit zu Ewigkeit über die, so ihn fürchten, und seine Gerechtigkeit auf Kindeskind
17Милість Господа од віку до віку над тими, що бояться його, і справедливість його над дїтьми дїтей їх,
18bei denen, die seinen Bund halten und gedenken an seine Gebote, daß sie darnach tun.
18Над тими, що заповіт його хоронять, і про заповідї його памятають, щоб сповняти їх.
19Der HERR hat seinen Stuhl im Himmel bereitet, und sein Reich herrscht über alles.
19Господь утвердив престіл свій на небесах, і над усїм володїє царство його.
20Lobet den HERRN, ihr seine Engel, ihr starken Helden, die ihr seine Befehle ausrichtet, daß man höre auf die Stimme seines Wortes!
20Благословіть Господа, ви ангели його, силою потужні, сповнителї слова його, покірні голосові слова його!
21Lobet den HERRN, alle seine Heerscharen, seine Diener, die ihr seinen Willen tut!
21Благословіть Господа, всї сили його небесні, ви слуги його, сповнителї його благоволення!
22Lobet den HERRN, alle seine Werke, an allen Orten seiner Herrschaft! Lobe den HERRN, meine Seele!
22Благословіть Господа, всї творива його, по всїх місцях володїння його! Благослови Господа, душе моя!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.