Psalmen 22
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ein Psalm Davids, vorzusingen; von der Hinde, die früh gejagt wird. Mein Gott, mein Gott, warum hast du mich verlassen? ich heule; aber meine Hilfe ist ferne.
1Проводиреві хора: Після „Досьвітна ланя‟; псальма Давидова. Боже мій, Боже! Чому опустив єси мене — став оддалеки від ратунку мого, від слів мого стогнання.
2Mein Gott, des Tages rufe ich, so antwortest du nicht; und des Nachts schweige ich auch nicht.
2Боже мій! Кличу в день, а ти не озвешся, і вночі, та й нема менї впокою.
3Aber du bist heilig, der du wohnst unter dem Lobe Israels.
3Ти ж сьвятий живеш, прославлений від Ізраїля.
4Unsre Väter hofften auf dich; und da sie hofften, halfst du ihnen aus.
4На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх.
5Zu dir schrieen sie und wurden errettet; sie hofften auf dich und wurden nicht zu Schanden.
5До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх.
6Ich aber bin ein Wurm und kein Mensch, ein Spott der Leute und Verachtung des Volks.
6Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда.
7Alle, die mich sehen, spotten mein, sperren das Maul auf und schütteln den Kopf:
7Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами.
8“Er klage es dem HERRN; der helfe ihm aus und errette ihn, hat er Lust zu ihm.”
8Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його.
9Denn du hast mich aus meiner Mutter Leib gezogen; du warst meine Zuversicht, da ich noch an meiner Mutter Brüsten war.
9Ти бо визволив мене з лона матері, і при грудях матері моєї дав менї спочивати.
10Auf dich bin ich geworfen von Mutterleib an; du bist mein Gott von meiner Mutter Schoß an.
10Для тебе я призначений, як тілько вродився; від матернього лона почавши, ти єси Бог мій.
11Sei nicht ferne von mir, denn Angst ist nahe; denn es ist hier kein Helfer.
11Не відступай далеко від мене! Бо нещастє близько, а нема заступника в мене.
12Große Farren haben mich umgeben, gewaltige Stiere haben mich umringt.
12Обгорнула мене дика гущавина; бугаї Базанські обступили мене.
13Ihren Rachen sperren sie auf gegen mich wie ein brüllender und reißender Löwe.
13Роззявили ротища свої, як лев рикаючий, що здобич шматує.
14Ich bin ausgeschüttet wie Wasser, alle meine Gebeine haben sich zertrennt; mein Herz ist in meinem Leibe wie zerschmolzen Wachs.
14І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.
15Meine Kräfte sind vertrocknet wie eine Scherbe, und meine Zunge klebt an meinem Gaumen, und du legst mich in des Todes Staub.
15Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.
16Denn die Hunde haben mich umgeben, und der Bösen Rotte hat mich umringt; sie haben meine Hände und Füße durchgraben.
16Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;
17Ich kann alle meine Gebeine zählen; aber sie schauen und sehen ihre Lust an mir.
17Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;
18Sie teilen meine Kleider unter sich und werfen das Los um mein Gewand.
18Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.
19Aber du, HERR, sei nicht ferne; meine Stärke, eile, mir zu helfen!
19Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!
20Errette meine Seele vom Schwert, meine einsame von den Hunden!
20Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;
21Hilf mir aus dem Rachen des Löwen und errette mich von den Einhörnern!
21Спаси мене із пельки львиної! Так, ти вислухав мене, почувши буйволові роги.
22Ich will deinen Namen predigen meinen Brüdern; ich will dich in der Gemeinde rühmen.
22Звіщати му імя твоє братам моїм; хвалити му тебе серед громади.
23Rühmet den HERRN, die ihr ihn fürchtet; es ehre ihn aller Same Jakobs, und vor ihm scheue sich aller Same Israels.
23Ви, що боїтесь Господа, вихваляйте його; всї роди Якова, прославляйте його, і майте страх перед ним, всї поколїння Ізраїлеві!
24Denn er hat nicht verachtet noch verschmäht das Elend des Armen und sein Antlitz vor ihm nicht verborgen; und da er zu ihm schrie, hörte er's.
24Він бо не мерзиться і не гордує бідним у злиднях, і не одвертає лиця свого від него; і молитву його він вислухає.
25Dich will ich preisen in der großen Gemeinde; ich will mein Gelübde bezahlen vor denen, die ihn fürchten.
25Від тебе хвала моя у великому зборі; обітницї мої сповню перед тими, що бояться його.
26Die Elenden sollen essen, daß sie satt werden; und die nach dem HERRN fragen, werden ihn preisen; euer Herz soll ewiglich leben.
26Покірні їстимуть і наситяться; хвалити муть Господа ті, що його шукають, серце ваше жити ме по віки.
27Es werden gedenken und sich zum HERRN bekehren aller Welt Enden und vor ihm anbeten alle Geschlechter der Heiden.
27Схаменуться і навернуться до Господа всї кінцї землї; і перед тобою поклоняться всї поколїння народів.
28Denn des HERRN ist das Reich, und er herrscht unter den Heiden.
28Бо Господнє є царство, і він царює над народами.
29Alle Fetten auf Erden werden essen und anbeten; vor ihm werden die Kniee beugen alle, die im Staub liegen, und die, so kümmerlich leben.
29Живляться і падають ниць всї тучні землї; перед ним поклоняться всї, що в порох повертаються, і хто не вдержить душі своєї живою.
30Er wird einen Samen haben, der ihm dient; vom Herrn wird man verkündigen zu Kindeskind.
30Одно насїннє буде служити йому; буде залїчене Господеві, як рід.
31Sie werden kommen und seine Gerechtigkeit predigen dem Volk, das geboren wird, daß er's getan hat.
31Вони прийдуть і звістять людям, що народяться, правоту його, що так устроїв.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.